Удари Збройних сил України на російські військові об'єкти в анексованому Криму змінюють ситуацію в регіоні. Російські силовики шукають нові шляхи доставки військових вантажів, а місцева влада посилює захист оборонно-промислових підприємств, які перейшли на «військові рейки». Як повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінює Крим, розповідаємо у нашому матеріалі.
Перші масштабні вибухи та пожежі на російських військових об'єктах у Криму почали фіксувати влітку 2022 року. Цього року вибухи стали масовими та руйнівними.
У Збройних силах України здебільшого підтверджували причетність до цих подій, пояснюючи, що намагаються так зруйнувати логістику Росії, яка постачає через територію Криму військову техніку та живу силу на південний фронт.
Навесні, влітку та восени в Криму злітали у повітря нафтобази, склади з боєприпасами, командні пункти, військові кораблі та навіть штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі, які вважали найзахищенішим місцем у всьому Криму. З огляду на це російські військові шукають способи уникнути масштабних втрат від обстрілу.
«Шукають місця для військових у хостелах і готелях»
Після удару ЗСУ по штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі російські військові шукають нові місця тимчасового розміщення для свого особового складу, повідомляють у партизанському русі «Атеш».
«Командування севастопольського Нахімовського військового училища виселяє курсантів із казарм на нічний час. Шукають місця по всіх хостелах і готелях. Подібне відбувається у багатьох військових частинах. Закликаємо севастопольців повідомляти про місця розміщення російських окупантів», – зазначають учасники руху.
Офіційної інформації про це немає.
В «Атеш» також зауважили, що російські бойові катери перекидають не морськими, а сухопутними шляхами. Вони опублікували відео, на якому помітні два бойові катери під час транспортування трасою на тягачах.
«Бойові катери типу «Раптор» було перекинуто трасою «Н06» у бік Севастополя. Ці катери використовують для патрулювання берегової лінії Криму. Очевидно, що рашисти дуже налякані атаками українських дронів і незабаром не залишиться місць у Чорному морі, де вони будуть у безпеці», – заявляють партизани.
Крім того, побоюючись атак з боку Сил оборони України, Росія вивела свої великі десантні кораблі з кримських пунктів базування до східного узбережжя Криму в напрямку Новоросійська, повідомила у вересні керівниця об'єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
Російська влада після активізації обстрілів своїх військових об'єктів закликала громадян повідомляти про атаку дронів через спеціальний мобільний додаток «Радар» або сервіс «Госуслуги». Такі повідомлення одержують і жителі Криму.
«Ми рекомендуємо в жодному разі не встановлювати цю програму. А якщо вас змусили це зробити, наприклад, на роботі, повідомляйте неправдиві дані: здалося, що летить БПЛА. Хоча насправді його немає», – пише Telegram-канал «Крымский ветер».
Останні тижні стали справжнім пеклом для загарбників у КримуАндрій Юсов
«Бавовна» у Криму продовжиться, стверджує представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
«Останнім часом Крим для них (російських військових – КР) стає найбільшою проблемою та вразливою ділянкою. І останні тижні стали справжнім пеклом для загарбників у Криму, і вони розуміють, що далі ситуація краще не буде», – заявив він в ефірі національного телемарафону 2 жовтня.
Оборонку «залучають до СВО»
У новій військовій реальності на порядку денному російської влади – додаткові заходи безпеки для військово-промислового комплексу Криму. Виконувач обов'язків міністра промислової політики російського уряду Криму Олена Елекчян на тлі активізації ударів по військових об'єктах півострова доручила керівникам оборонно-промислових підприємств посилити їх антитерористичний захист.
«Олена Елекчян наголосила на нараді на необхідності посилення організації комплексу заходів для здійснення контролю антитерористичної захищеності підприємств. Також увага учасників наради була звернена на важливість формування патріотичних настроїв у підприємницькій спільноті та залучення представників трудових колективів до заходів, спрямованих на підтримку спеціальної військової операції (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР)», – повідомляє пресслужба відомства.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато кримських промислових підприємств, нагадаємо, підключилися до замовлень Міністерства оборони Росії. І, згідно з міжнародним правом, стали законними цілями для ударів ЗСУ.
Наприклад, сімферопольський завод «Фіолент» з 2022 року вчетверо наростив обсяг замовлень, включаючи і держоборонзамовлення, повідомляв раніше російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
«У Росії за рік виробництво щодо основних видів озброєнь збільшилося у 2,7 рази, а за найбільш затребуваними напрямками – у 10 разів (підтверджень цієї інформації з незалежних джерел немає – КР). І сьогодні Крим робить свій внесок у спільну справу на благо Батьківщини. Всі кримські підприємства оборонно-промислового комплексу максимально задіяні у виробництві», – стверджує він.
Всі кримські підприємства оборонно-промислового комплексу максимально задіяні у виробництвіСергій Аксьонов
За словами Сергія Аксьонова, до технологічного ланцюжка оборонно-промислового виробництва «активно включений» суднобудівний завод імені Бутоми в Керчі (відомий як завод «Залив»). Він був «націоналізований» російською владою Криму наприкінці минулого року. У вересні на території заводу помітили російських силовиків.
Ще один завод – з виробництва плитки та бордюрів – у Сімферопольському районі почав виготовляти для російської армії бетонні тетраедри, відомі також як «зуби дракона» – військові загородження російської армії на фронті та в Криму.
Чиновники пакують валізи?
Зміни на тлі військових ударів відбуваються і у цивільних галузях Криму. 95% співробітників російської адміністрації Криму переведено на віддалену роботу, стверджують у Представництві президента України в АРК.
«Панічні настрої окупантів у Криму продовжують розвиватися. Причина цього – «бавовна». Багато хто з них уже вивозить свої сім'ї з Криму. Це стосується інших органів окупаційної влади півострова», – стверджують у відомстві.
Інформація про евакуацію з Криму сімей представників місцевої російської влади з'явилася кілька місяців тому. Але підтверджень цього процесу наразі немає.
«Будь-який військовий акт відчуває цивільне населення»
Удари ЗСУ по російських військових об'єктах у Криму мають наслідки для цивільного населення. Щоразу після цього російські силовики посилюють контроль за кримчанами у пошуках винних, стверджує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Будь-який такий акт військовий і знищення військових об'єктів одразу позначаються на цивільному населенніРефат Чубаров
«Одразу після того, як нещодавно підірвали штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі, вони почали шукати сліди тих, хто навів українські спецслужби на цей об'єкт і знову пройшли по будинках кримських татар. Так було, коли були підриви залізниці на перегоні Сімферополь-Бахчисарай. Тобто будь-який такий акт військовий і знищення військових об'єктів одразу позначаються на цивільному населенні. Але люди це розуміють, бо це – один із механізмів, яким російські окупанти намагаються утримувати контроль над суспільством, і це для них – звичайний метод посилити репресії», – зазначив Рефат Чубаров в ефірі Радіо Свобода.
Подібні репресивні заходи фіксували в Криму і після минулорічних фактів знищення російських військових літаків на аеродромі «Саки» в Новофедорівці та складу боєприпасів у Джанкойському районі, каже голова Меджлісу.
Українські військові завдають ударів по Криму для виснаження та створення дірок у російській ППО на всій лінії оборони, каже начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов.
Влада України заявляє про намір деокупувати Крим під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Російська влада вважає Крим «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на неї.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
