Доступність посилання

ТОП новини

«В історії як у дзеркалі відображаються нинішні події»: історія кримських татар у новому форматі


Зинджирли медресе (XVI століття), Бахчисарай

Кошти на цей проєкт збирали спільно через краудфандингову платформу, а до його реалізації долучилися відомі люди. Тепер голосами Еміне Джеппар, Ахтема Сеітаблаєва, Івана Леня, Севгіль Мусаєвої, Ескендера Барієва, Ельмаз Асан, Гульсум Халілової, Айдера Муждабаєва, Ельвіни Зейнедінової, Богдана Бенюка звучить історія кримськотатарського народу. Всі вони читають частини аудіокниги «Світи. Народи. Історія кримських татар» історика Валерія Возгріна українською мовою. А бренд-голосом проєкту став Андрій Самінін ‒ заслужений артист України, український актор театру, кіно й дубляжу.

На майданчиках YouTube, Mixcloud, Anchor Spotify, Google Podcasts для прослуховування вже доступні частини «Від автора», «Передмова» та «Розділ I». Пізніше у вільному доступі з'являтимуться інші розділи та підрозділи аудіокниги, зокрема «Державне життя Криму» (період Кримського ханства), «Крим та Запоріжжя у XVII столітті», «Анексія», «Промені культури Криму, що заходять», «Депортація».

Як була створена аудіокнига про історію кримських татар? Яка література з історії кримських татар існує сьогодні? Де беруть інформацію про історію кримських татар сучасні історики?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: кримська історик Гульнара Бекірова; кримський історик Сергій Громенко; автор проєкту «Історія кримських татар» Віра Правило; український актор театру та кіно, народний артист України Богдан Бенюк.

Валерій Возгрін
Валерій Возгрін

Історик, професор, автор досліджень з історії кримськотатарського народу, а також делегат Курултаю кримськотатарського народу II скликання (червень 1991 ‒ червень 1996 року), автор чотиритомника «Історії кримськотатарського народу» Валерій Возгрін пішов із життя в ніч на 10 січня 2020 року.

«У нього було загострене відчуття справедливості, він обожнював Крим і ніби відчував, що залишив його недобре. Але Возгрін робив успішну наукову кар'єру, і це було б неможливим на півострові, тим більше, займаючись кримською проблематикою. Він відчував себе зобов'язаним Криму», ‒ говорив тоді в ефірі Радіо Крим.Реалії голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Кримська історик Гульнара Бекірова спілкувалася з автором напередодні виходу цієї книги в друкованому варіанті ще в Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії вона розповіла про наміри Возгріна продовжувати роботу.

‒ Валерій Євгенович ‒ це брила, це історія. Цей автор не боявся зробити таку роботу ‒ справжній громадянський подвиг. На жаль, Валерій Євгенович встиг дописати тільки до періоду депортації кримських татар, але в нього було бажання продовжити й до сучасності. Хочеться пам'ятати цю людину, він виступає не тільки як письменник, а й викладає події дуже зрозуміло та логічно.

Гульнара Бекірова
Гульнара Бекірова

Сьогодні моральний клімат щодо кримських татар – кращий, але ще десятиліття тому в підручниках нерідко цілий народ виставляли вічними ворогами України. Історія ворожнечі кримських татар та українців подана навіть занадто добре, а ось сторінки солідарності, спільної боротьби, яка існувала багато століть, присутні дуже слабо. Зараз триває процес публікації документів, відкриття архівів, публікації наукових праць про Крим і кримськотатарський народ ‒ це все дуже цінне. Багато що зберігається в російських архівах, для України важливо, що практично всі документи розсекречені, наприклад, документи щодо національного руху кримськотатарського народу. Тепер важливі матеріали доступні. Історія кримськотатарського народу вивчається у світі й це дуже позитивна тенденція.

Кримський історик Сергій Громенко в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначає, що книга «Історії кримськотатарського народу» написана в жанрі наукової монографії дещо важким стилем.

‒ На момент, коли книга видавалася, таких праць було мало. Кримськотатарські меценати проінвестували видання таким тиражем, щоб воно з'явилося в кожному кримськотатарському закладі та в багатьох сім'ях. З точки зору поширення, можна говорити, що ця праця популярна.

Я не готовий оцінювати аудіоформат цього видання. Очевидно, що монографії такого типу нерідко видаються в форматі аудіокниг, в Україні є ціла студія, яка періодично озвучує наукові книги. Видно, якщо це роблять, значить, це має попит. Думаю, це великий крок до популяризації видання.

Сергій Громенко
Сергій Громенко

Цінний сам факт збереження цієї історії, особливо якщо враховувати, що величезний пласт був втрачений й історію цього народу, документально підтверджену, ми маємо з 19 століття. Великий масив кримськотатарських документів, який зберігався з 15 століття і до 1736 року був перетворений на попіл під час першої спроби Росії завоювати Крим у 1736 році. Це було зроблене спеціально за командою фельдмаршала Мініха, оскільки він тоді розумів, що завоювати Крим у той період він не зможе і пішов, зробивши кримським татарам ось такий «подарунок». Росіяни й зараз, а особливо у 18 столітті, славилися своїм зневажливим ставленням до народів, яких намагалися підкорити, і це не поодинокий випадок, коли документальна спадщина горіла на місці. Мініх просто не мав можливості, щось вивозити, тікав. Але іноді росіяни вивозили щось із собою, такі документи зараз ми можемо знайти.

Тепер головна справа Возгріна живе в новому аудіоформаті, який команда проєкту намагається зробити доступнішим. Киянка, автор проєкту «Історія кримських татар» Віра Правило в ефірі Радіо Крим.Реалії говорить, що українцям потрібно глибше розуміти зв'язок народів, щоб краще бачити сучасні процеси.

‒ Нам потрібно розуміти витоки й знаходити можливості деокупації Криму. Українці дуже мало знають про історію кримських татар, наш проєкт ‒ це необхідність. Першим питанням постав переклад українською мовою, який іще триває, друге ‒ формат мав бути зручним, щоб слухач міг обрати період, який цікавить його.

Книга, на перший погляд, складна, а нашим завданням було вибрати головне, зберегти хронологію, залишити авторський стиль, і при тому, зробити доступнішим аудіоформат. Але нам вдалося зберегти наміри Валерія Возгріна.

Ми отримали можливість від міжнародного фонду «Відродження» подвоїти суму, зібрану на проєкт на краудфандинговій платформі. Ми залучали людей, збирали кошти, популяризували ідею і врешті-решт у нас вийшло.

Український актор театру й кіно, народний артист України Богдан Бенюк в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, як працюючи над цим проєктом, відкрив для себе історію України по-іншому.

Богдан Бенюк
Богдан Бенюк

‒ Неймовірно цікаво пізнавати історію України з різних точок зору. Наприклад, працюючи над книгою, я дізнався, що в період Івана Мазепи був ще один гетьман ‒ Петрик, і ось він мав дуже пророчий погляд, щодо відносин із російським народом. Тобто, у книзі дізнаєшся не тільки про побут народу, а й знайомишся з поглядами, які були тоді, цікаво те, що як у дзеркалі відображаються нинішні події. Тобто, ми не змінюємося, не робимо висновків. Тому, дуже важливо, щоб про книгу дізналися якомога більше людей, які люблять і цінують Україну.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG