Учасники п'ятого з'їзду проросійського міжрегіонального громадського руху кримськотатарського народу «Къырым» звернулися до російського глави Криму Сергія Аксенова з пропозицією про встановлення пам'ятника «Присяга на вірність кримських татар Російській імперії». Відповідну постанову ухвалили на з'їзді 20 квітня.
«Ухвалене рішення звернутися до Вас з ініціативою про встановлення пам'ятника «Присяга на вірність кримських татар Російській імперії». Пам'ятник свідчитиме про той цивілізаційний вибір на користь Росії, який був зроблений кримськими татарами в 1783 році, і референдум 2014 року лише є тому підтвердженням», ‒ йдеться в тексті звернення.
За словами депутата Держдуми Росії від Криму Руслана Бальбека, «присяга кримськотатарського народу на вірність Російській імперії стала предтечею референдуму 2014 року».
«Дану тоді, майже 300 років тому, присягу кримськотатарський народ не порушив. Це був усвідомлений вибір цивілізованого шляху в складі Росії, який навіки скріпив із нею непорушними узами наш народ», ‒ написав Руслан Бальбек на своїй сторінці в Facebook.
«Окупаційна влада в Криму вже встановила багато пам'ятників: і Катерині Другій, і Сталіну, і «зеленим чоловічкам», і «самообороні»... Я не можу передати, що рухає цими людьми, які називають себе «учасниками п'ятого з'їзду міжрегіонального громадського руху кримськотатарського народу», які хочуть встановлення пам'ятник «Присяга на вірність кримських татар Російській імперії». Вони хочуть бачити свій народ на колінах? А що таке громадський рух «Къырым»? Це купка людей, готових упокорюватись перед окупантами, які давно відкинуті народом і вважаються зрадниками», ‒ сказав у коментарі Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров.
За його словами, сам факт присяги кримських татар російській імператриці є вигаданим.
Саме в результаті «приєднань» до Росії кримські татари опинилися на батьківщині в помітній меншостіІльмі Умеров
«Що стосується самої «присяги», хочу зазначити: історики її відкидають і вважають, що такого історичного факту не було. «Присягу» придумали історики імператриці, які так само, як зараз російські історики, отримали доручення написати «правильну» історію. Катерина Друга при першій анексії, Путін під час другої анексії, в 1783 та у 2014 роках, проводили захоплення Криму на тлі військового вторгнення. Потім історики складають міфи, в яких живуть. Також створений міф про те, що «татари прийшли до Криму». Насправді кримськотатарський народ ні звідки не прийшов, а сформувався в Криму, і ніяких «присяг» нікому не давав, навпаки ‒ завжди боровся доступними способами за свою рідну землю. І саме в результаті «приєднань» до Росії кримські татари опинилися на батьківщині в помітній меншості, а розкиданих світами кримських татар набагато більше, аніж у Криму», ‒ зазначив Ільмі Умеров.
Голова ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаш наголосив Крим.Реалії, що учасники руху «Къырым» «відмежувалися від кримськотатарського народу».
«Ганьба! Мені складно навіть уявити, до якої безсоромності можуть дійти лизоблюди. Але з огляду на те, що «анексія ‒ вид агресії, насильницьке приєднання (захоплення) всієї або частини території іншої держави або народу», про яку присягу, кого і кому йдеться? Кримці й Гіреям не присягали, тим більше Софії Августі Фредеріці Ангальт-Цербстській. А рух «Къырым» має до кримського народу відношення навіть менше, аніж вищевказана імператриця до народу російського», ‒ сказав громадський активіст.
На його думку, головний мотив учасників проросійського руху «Къырым» ‒ це будь-якими шляхами потрапити у владу.
«Ми вже не раз говорили, що злочинність та аморальність національностей не мають. Тут саме такий випадок. Просто купка самозванців, які, можливо, мають етнічне кримськотатарське походження, за всяку ціну (зокрема й безчестя) прагнуть до годівниці для влади. Вважаю, нічого у них не вийде, як не вийшло й у багатьох їхніх попередників. Але, на жаль, це буде потім, коли шкода нації вже буде завдана. До слова, про націю ‒ не варто забувати, що в 1783 році у часи урочистої присяги кримської знаті (якщо така дійсно мала місце бути) відносини між населенням були не національні, а станові. Тобто певні васали міняли свого сюзерена, народ же до цього договору жодного відношення не мав. Навіть більше, в результаті саме він втрачав і життя, і майно. Шкода», ‒ повідомив Алі Озенбаш.
Кримськотатарський активіст Недім Халілов, депортований із Криму до Узбекистану, вважає, що за допомогою руху «Къырым» та його ініціативи російська влада хоче продемонструвати світові нібито лояльність кримськотатарського народу.
«У Криму проживають, за офіційними повідомленнями на 1 січня 2015 року, 235 тисяч кримських татар. Із цих 235 тисяч жодний кримський татарин не має офіційного підтвердження своєї національності. У Туреччині проживають понад п'ять мільйонів кримських татар. У Румунії приблизно 30 тисяч кримських татар. У Польщі, Німеччині, США, Болгарії мені невідома кількість, але орієнтовно приблизно 150 тисяч кримських татар. Всього нас у світі приблизно шість мільйонів. Тепер від загальної статистики спробуємо перейти до повноважних органів. Без всякого сумніву, міжнародним загальновизнаним органом народу є Всесвітній конгрес кримських татар. До того ж є Курултай. Постановою Курултаю від 29 березня 2014 року ухвалене рішення про відновлення державного стану кримських татар. «Присяга на вірність» ‒ це не узгоджена з наявними представницькими інституціями кримських татар, поспішна дія, що, ймовірно, ініційована окупаційною владою й має далекосяжні цілі. Керівництво Росії прагне отримати підтримку хоча б частини кримських татар. У свою чергу, учасники руху «Къырым» ігнорують репресії щодо кримських татар на півострові», ‒ сказав Крим.Реалії активіст.
Кримськотатарський активіст Риза Асанов, який був змушений покинути півострів, також вказує на історичні спотворення в історії з «присягою на вірність».
«Чесно, я вже втомився весь час спостерігати підміну історичних фактів у російській історії. Зауважте, жодна людина не опублікувала «Карасубазарський трактат» (Договір про здачу Криму). Чому його не публікують, занадто багато Росія обіцяла Кримському ханству, кримським татарам. Я його читав і ось він про що. Перше: Росія обіцяє повну незалежність Криму. Аж до збереження військ, які охоронятимуть свої кордони, зокрема й від Росії. Ні слова там немає про відданість кримських татар Російській імперії. Як завжди, як і за всю історію Російської імперії, Росія не виконала жодного пункту цього договору. Друге: що стосується моєї рідної скелі Ак-Кая, договір підписали під Ак-Кая, а не на ній. Зараз це місце називають «Суворовський дуб». Третє: також у книзі «Карасубазарського трактату» опублікований звіт про хабарі, які платили мурзам, «еліті» за підписи під цим договором. Четверте: кримський хан Шагін Гірей так і не підписав цього договору, за що був вивезений до Санкт-Петербурга й після недовгої відсидки був убитий. П'яте: кримські татари в той час сприймали Московію як свою територію, тому дуже багато кримських татар тим чи іншим чином були на російському престолі. Починаючи з Івана Грозного, закінчуючи матір'ю Петра Першого. Потім Московія збунтувалася й оголосила незалежність, насамперед від Кримського ханства», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.
Він вважає, що всі ініціативи проросійських кримськотатарських рухів на півострові мотивовані корисливими намірами.
«Що стосується усіх рухів, які зараз відбуваються в Криму з показною любов'ю до Росії, так це не народ, а всього лише кілька людей, які хочуть, щоб їхні старання побачив цар і хоч якось оцінив ці старання дзвінкою монетою та хорошими посадами. Тому дарують на зустрічі з Путіним різного роду подарунки, намагаючись показати свою відданість. Але цар все одно активно їх викидає на політичний та історичний смітник», ‒ зазначив активіст.
Подібну думку Крим.Реалії висловив і кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв.
Мета цієї ініціативи ‒ довести свою любов начальству в обмін на його прихильністьНурі Бейтулаєв
«Мета цієї ініціативи ‒ довести свою любов начальству в обмін на його прихильність. Не більше. За всяку ціну», ‒ повідомив громадський активіст.
Проросійський громадський рух кримськотатарського народу «Къырым» створений наприкінці 2014 року за ініціативою колишнього заступника голови російського парламенту Криму Ремзі Ільясова. У 2019 році Ільясов втратив свою посаду й покинув рух «Къырым». Зараз керівництво рухом здійснюється головою президії Міжрегіонального громадського руху кримськотатарського народу «Къырым» Февзі Кубедіновим та головою виконкому руху Тейфуком Гафаровим.
