Доступність посилання

ТОП новини

Кримський «Беркут» на Майдані: тут гинули люди


Спецназівці використовують вогнепальну зброю проти учасників протесту, Київ, вулиця Інститутська 20 лютого 2014 рік
Спецназівці використовують вогнепальну зброю проти учасників протесту, Київ, вулиця Інститутська 20 лютого 2014 рік

У дні Революції Гідності на київському Майдані 2014 року працювали 150 бійців спецпідрозділу «Беркут» із Криму. Наприкінці лютого кримські спецназівці були в «гарячих точках» Києва ‒ Маріїнському парку, на вулицях Грушевського та Інститутській. Тут гинули люди.

На архівних кадрах від 18 лютого 2014 року, на дахах будинків добре видно силовиків, які стріляють у мітингувальників ‒ це і є бійці спецпідрозділу «Беркут». На вулиці Інститутській у ті дні перебували міліціонери з Дніпра, Харкова та Севастополя.

Кримський «Беркут» вбивав на Майдані?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:20:44 0:00
Завантажити на комп'ютер

​Дві кулі від силовиків «зловив» активіст Руслан Яновський.

Відчув потужний удар, зігнувся, і наступний удар я відчув у голову

«Стояв, просто спостерігав, що відбувається. Тут палала техніка. І потім я відчув потужний удар, зігнувся, і наступний удар я відчув у голову. Я був у шоломі. Якби я не пригнувся, то мені б у шию попало, а в мене шия була незахищена», ‒ згадує учасник Революції Гідності.

Чоловікові пощастило: у нього потрапили не бойовими, а гумовими кулями. Але бій на цьому не закінчився. Пізніше Руслана контузила беркутівська граната, що вибухнула поруч.

Активіст Руслан Яновський
Активіст Руслан Яновський

«Багато було людей, поранених саме в обличчя. В обличчя, в голову. Я потім розгледів на даху будинку, де офіс Балашова «5.10», сиділи «беркути» з помповими рушницями та шмалили по людях. Дивився на них ‒ вони були як на пікніку», ‒ говорить Руслан Яновський.

Хто саме стріляв у людей ‒ не відомо, які там стояли підрозділи й кому видавали зброю ‒ інформації немає, всі записи були знищені.

«Є встановлений порядок, що не допускає вільного використання спецзасобів, і встановлюється обов'язок контролювати рух зброї та відповідальність конкретної особи за її застосування. Такі документи були знищені, вони масово знищувалися упродовж останніх днів лютого», ‒ вказує адвокат постраждалих сімей «Небесної сотні» Віталій Титич.​

«Беркути» з помповими рушницями шмалили по людях. Дивився на них ‒ вони були як на пікніку
Руслан Яновський

Тільки завдяки свідкам і опублікованим відео, прокуратурі вдалося встановити, які саме спецпідрозділи «Беркут» працювали в конкретних місцях.

«Мені доповідали, що кримський «Беркут» був саме в Маріїнському парку, поруч із Грушевського, там він був задіяний. А севастопольський ‒ на вулиці Інститутській», ‒ розповів керівник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Про свою присутність саме на вулиці Інститутській тоді журналістам телеканалу IСTV розповів командир севастопольського «Беркута» Сергій Колбін.

Відпрацювали ніч. Майдан десь на 40 відсотків зачистили
Сергій Колбін

«Працюємо третю добу. Вчора працювали ‒ Шовковична, Фортечний провулок, Липська. Відразу пересунулися на вечір сюди. Відпрацювали ніч. Майдан десь на 40 відсотків зачистили», ‒ відзвітував тоді командир Севастопольського спецпідрозділу «Беркут» (2014 рік) Сергій Колбін.

На Інститутській поблизу Маріїнського парку, цього ж дня, 18 лютого, загинули 23 мітингувальники. За інформацією прокуратури, тоді тут стояв і кримський «Беркут».

Мітингувальники отримали поранення, і загинули саме від мисливських патронів

Зброя, з якої стріляв Беркут на Майдані ‒ це помпова рушниця «Форт-500». Згідно з законом, бійці зобов'язані були використовувати тільки гумові кулі, але серед «Небесної сотні» 17 осіб померли від поранень мисливським дробом, і ще двоє ‒ від патронів для зупинки транспортних засобів. Ці патрони підходять для рушниць, які були у беркутівців.

«Перевіряється севастопольський «Беркут» на предмет перебування на вулиці Інститутській вранці 20 лютого й, зокрема, застосування помпових рушниць. Тоді були постріли й мітингувальники отримали поранення, і загинули саме від мисливських патронів», ‒ нагадує керівник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Під час судових розглядів 2016 року екс-командир роти харківського «Беркута» Віктор Шаповалов зізнався, що мисливські патрони керівництво видавало їм упереміш із гумовими.

«Він підійшов і говорить: «Здається, попалися насипом і патрони зі свинцевою картеччю», ‒ давав свідчення екс-командир роти харківського «Беркута».

«Рота завдання виконала повністю»

До Криму бійці севастопольського та кримського «Беркута» повернулися 22 лютого, через два дні після масових розстрілів на Інститутській. На півострові силовиків зустрічали як героїв.

Після прибуття Сергій Колбін, який давав інтерв'ю журналістам каналу IСТV, звітує кримчанам.

«Севастопольська рота «Беркут» в місті-герої Київ завдання виконала повністю», ‒ відрапортував він.

А командир кримського «Беркута» Юрій Абісов свою причетність до розстрілів заперечував.

Мій загін та мої бійці нічого злочинного не зробили. На нашій совісті немає крові й немає вбивств...
Юрій Абісов

«Спасибі за підтримку... Мій загін та мої бійці нічого злочинного не зробили. На нашій совісті немає крові й немає вбивств... Ми працювали зі щитами, кийками та балонами. Зброї не було», ‒ сказав він.

Кримські бійці «Беркута» одними з перших силовиків перейшли на бік Росії. І вже 2 березня деякі з них отримали російські паспорти особисто з рук генконсула Росії в Сімферополі.

«Я думаю, що прийде час, коли Україна буде ними пишатися, а сьогодні ними пишається Росія», ‒ сказав для ЗМІ тоді генконсул Росії в Сімферополі (2013 ‒ 2014 роки) В'ячеслав Світличний.

«Це радість, це віра в те, що нас не забули. Впевненість у завтрашньому дні з'явилася», ‒ говорив один із бійців.

Сімферопольські та кримські спецназівці об'єдналися з так званою самообороною й встановили блокпост на кордоні Криму та материкової частини України.

«Щоб бойовики Майдану не змогли прорватися до Криму, тимчасово перекритий Перекопський перешийок», ‒ повідомляли російські ЗМІ.

«У нас є діти, рідні, ми посміхаємося, у нас відкриті, добрі, чисті обличчя. Але коли ми ховаємо свої обличчя, то запам'ятайте: це для вас уже погано», ‒ пригрозив боєць у масці.

Ми посміхаємося, у нас відкриті, добрі, чисті обличчя. Але коли ми ховаємо свої обличчя, то запам'ятайте: це для вас уже погано
боєць «Беркута»

Уже після проведеного Росією незаконного референдуму кримський загін «Беркут» переформували в один із підрозділів російського ОМОНу. Тепер російська пропаганда знімає про них документальні фільми та героїзує їхню участь у подіях на Майдані. Російські журналісти виставляють спецназівців жертвами революції. Згадують про загиблого беркутівця Андрія Федюкіна та двох службовців внутрішніх військ ‒ Віталія Гончарова та Дмитра Власенка. Про 104 мітингувальники, які загинули на Майдані ‒ мовчать.

Зараз у колишніх українських беркутівців усе добре. Командир кримського підрозділу Юрій Абісов, уже цивільний, став помічником Сергія Аксенова, підконтрольного Кремлю глави Криму.

«Усі, внутрішні війська, «Альфа», «Беркут», були ніби в одному човні, і вони могли виконати завдання. Потрібна була воля, команда, команда сильного полководця, і тоді ‒ ніяких втрат», ‒ відповідає Абісов на запитання журналіста на кримському телебаченні про те, чи могли співробітники «Беркута» зачистити територію Майдану?

Двоє беркутівців нещодавно отримали в Криму квартири. Роботою спецпідрозділ теж забезпечений ‒ регулярно влаштовують обшуки та облави на кримських татар.

В Україні окремих проваджень щодо кримських і севастопольських беркутівців немає. Командування підрозділів проходить відразу за кількома епізодами. Розслідування тривають досі.

Київ, лютий 2017 року
Київ, лютий 2017 року

  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

XS
SM
MD
LG