Інженерні підрозділи російської армії закладають вибухівку в цехах підприємства «Кримський Титан», а також на заводській та прилеглій території. Про це заявили у Представництві президента України в АР Крим. Також там зазначають, що теракт на «Кримському титані» означатиме штучну техногенну катастрофу. Зокрема через те, що на холодильному устаткуванні підприємства використовується близько 200 тонн технологічного аміаку.
Що дасть росіянам підрив заводу? Якими будуть наслідки для людей та екології? І чи може це вплинути на плани українського контрнаступу? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із професором Києво-Могилянської академії, експертом Кримськотатарського ресурсного центру Євгеном Хлобистовим, керівником військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павлом Лакійчуком та експертом Асоціації реінтеграції у 2017-2018 роках Борисом Бабіним.
У ГУР Міноборони України повідомили, що Росія готує евакуаційні заходи. Цитата: «Через скоєний ворогом теракт на Каховській ГЕС і, як наслідок, відсутність води у Північно-Кримському каналі, процеси виробництва на заводі «Кримський титан» в Армянську порушені до критичного рівня».
Розвідка повідомляє, що відновлювати технологічні процеси російська адміністрація не вважає за можливе. За її даними, російські військові замінували виробничі приміщення заводу, де ще триває виробничий процес. На холодильному устаткуванні «Кримського титану» використовується близько 200 тонн технологічного аміаку.
Далі ще одна цитата. «У разі вибуху на заводі аміачна хмара, залежно від напрямку вітру, накриє довколишні райони за пів години. Під загрозою, насамперед, опиняться окуповані Армянськ, Красноперекопський район та південні райони Херсонщини», – йдеться у повідомленні.
Російська влада, яка зазвичай гостро реагує на такі повідомлення і намагається у відповідь звинуватити в усьому Україну, цього разу мовчить. Не коментують інформацію про мінування своєї території і на «Кримському Титані». Тільки спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив заявив РИА Новости, що всі заяви про мінування «Кримського Титану» – дурість і брехня. На інформаційних каналах російського уряду Криму із цього приводу тиша.
Крім діоксиду титану, хімічний завод в Армянську виробляє сірчану кислоту, залізний купорос, добрива та іншу продукцію різного ступеня токсичності.
Хто постраждає насамперед?
Якщо буде підірвано цех виробництва азотних добрив, то насамперед можуть постраждати співробітники підприємства, каже професор кафедри екології Києво-Могилянської Академії Євген Хлобистов. А люди, які живуть поряд із заводом, в Армянську та Красноперекопську, відчують неприємний запах.
«Кожен із нас, мабуть, знає, як пахне нашатирний спирт. Такий буде приблизно запах. Якщо вони його відчують, то мають закрити вікна, двері і дві-три години, може, трохи довше, не виходити з квартир. І пити більше води. Але глобальної катастрофи не очікується, тому що він (аміак – ред.) буде дуже швидко розчинятися у повітрі», – розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії Євген Хлобистов.
Чим небезпечний аміак?
Аміак легший за повітря і відразу підніметься вгору. Там він розчиниться в атмосфері і його токсичність зменшиться, пояснює професор. Багато залежатиме від напрямку вітру в момент ймовірного вибуху.
«Є ймовірність, що хмара піде у напрямку Сиваша, а далі – на тимчасово окуповані території, але все одно вона не нестиме смертельну загрозу», – упевнений еколог.
Набагато небезпечніший, вважає він, інший об'єкт: озеро Червоне у Красноперекопському районі, поряд з яким розташований «Кримський содовий завод». Саме туди багато десятиліть скидаються відходи з хімічного підприємства.
У людей можуть загостритися хронічні захворюванняЄвген Хлобистов
«Якщо вони спробують щось зробити з цим озером, якимось чином стимулювати викид речовин, які там є, за допомогою вибухів або іншим способом, то цей пил отруйних речовин, він може дійсно спричинити алергічні захворювання, проблеми з диханням. У людей можуть загостритися хронічні захворювання. Те, що ми спостерігали у 2018 році, але теоретично це може мати більші наслідки», – пояснює Хлобистов.
Велику небезпеку можливий вибух становить для довкілля. Особливо для унікальної екосистеми Сіваша.
«Вона і так страждає від роботи цього заводу. Якщо уявити, що там ця хмара буде над Сивашем, а в цей час піде сильний дощ, то це буде небезпечно для флори та фауни Сиваша», – зазначає Євген Хлобистов.
НП 2018 року
Про характер наслідків ймовірного підриву будівель «Кримського Титану» можна скласти уявлення, якщо згадати чи переглянути хроніку серпня-вересня 2018 року.
Тоді Армянськ і навколишні території зазнали викидів відходів хімічного виробництва, що піднялися в повітря з пересохлого кислотонакопичувача.
Люди скаржилися на першіння у горлі та погане самопочуття.
Ранкові тумани залишали іржу на металевих поверхнях та випалювали листя рослин.
Російська адміністрація Криму лише за кілька днів після початку лиха була змушена визнати НП та розпочати евакуацію дітей із міста.
Тоді викид небезпечних речовин стався через навчальні стрільби російських артилеристів на півночі Криму, каже керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
«Думали, що стріляють у безпечному напрямку. Виявилося, все навпаки. Можна припустити, що це була проба пера – вибухи у кислотонакопичувачах. І один-два вибухи призвели до серйозної локальної НП, що поширилася не лише на Армянськ і Красноперекопськ, а й на суміжні території України, на південь Херсонщини», – розповів військовий експерт.
Кому вигідний підрив заводу?
Павло Лакійчук не виключає, що російська армія може використати підрив заводу як хімічну атаку під час українського контрнаступу.
«Це нелюдські способи і порушення правил війни, і воєнний злочин. Підрив Каховської ГЕС показав, що росіяни готові йти на воєнні злочини, злочини проти людяності для досягнення своїх цілей», – зазначив Павло Лакійчук.
Для української армії це буде серйозна загроза, але значно менша, ніж для цивільних, які можуть потрапити під хмару небезпечних випарів, вважає Лакійчук, оскільки вони не мають засобів захисту, і люди не знають, як діяти в таких ситуаціях.
За інформацією експерта Асоціації реінтеграції Криму Бориса Бабіна, виробництво мінеральних добрив на заводі відновилося навесні цього року.
«Але тут є один нюанс. Справа в тому, що серійно-технологічний цикл, це можна побачити з відкритих джерел, майже збігається з виробництвом вибухівки. Тут постає дуже просте питання, яке порушувала і наша асоціація, про те, що насправді виробляють окупанти сьогодні на заводі «Кримський Титан»? Якщо це справді вибухівка, то це справді небезпечно. Небезпечне як саме виробництво, так і постачання на завод реагентів, а саме – аміаку», – заявив Борис Бабін.
Виробництво добрив вимагає багато води
Виробництво добрив вимагає багато води, каже Бабін, тому після того, як було перекрито Північно-Кримський канал, воно було закрите. Після руйнування греблі Каховської ГЕС вода каналом знову не йде.
«Нове припинення постачання води каналом ставить питання і щодо цього виробництва. Окупантам не буде звідки брати воду. І тут це виробництво перетворюється для окупанта на валізу без ручки. І тут злочинна спокуса окупантів зробити чергову провокацію і потім звинуватити в цьому українську владу, очевидно», – заявив експерт.
Підрив заводу буде не лише екоцидом, каже Борис Бабін, а й воєнним злочином. За це передбачено міжнародно-правову відповідальність, зазначив експерт.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
