На найбільшому кримському хімічному заводі «Кримський Титан» оголосили про масові скорочення. Згідно з планом оптимізації, наступного року без роботи залишаться чотири сотні працівників. Вони намагаються протестувати проти цього. Що відбувається на підприємстві з бізнес-імперії українського бізнесмена Дмитра Фірташа, з'ясовували Крим.Реалії.
З початку 2000-х років «Кримський Титан» контролювала компанія Group DF українського бізнесмена Дмитра Фірташа. Після російської анексії Криму в компанії оголосили, що не контролюють свої активи на півострові, а потужності заводу здані в оренду. Орендарем виявилося ТОВ «Титанові інвестиції», зареєстроване в Москві й засноване офшорною компанією, на яку оформлена бізнес-імперія Дмитра Фірташа.
У 2019 році ця офшорна компанія була внесена до списку санкцій Ради національної безпеки та оборони України.
У «Титанових інвестиціях» називають себе «найбільшим виробником діоксиду титану в Східній Європі та країнах СНД». На сайті компанії всі контакти ‒ через Москву і не згадується, що завод розташований у санкційній зоні Криму.
Діяльність підприємства в російських реаліях непроста. У нього ‒ серйозні проблеми через дефіцит води, його штрафують за борги із зарплати, а тепер на заводі очікуються масові скорочення працівників.
Замість обіцяних робочих місць людей позбавляють заробітку»
Про майбутні масові звільнення на «Кримському Титані» на початку грудня оголосили представники профспілки заводу. Вони оприлюднили в соцмережах заяву, в якій висловилися проти цього рішення.
За інформацією профспілки, адміністрація АФ ТОВ «Титанові Інвестиції» надіслала на адресу профкому повідомлення про початок процедури скорочення штату наприкінці листопада. Представники профкому намагаються цю процедуру зупинити. Вони взяли участь у тристоронній комісії з регулювання соціально-трудових відносин за участю представників російського уряду Криму, Спілки роботодавців та Федерації незалежних профспілок Криму, а також зустрілися з директором «Кримського Титану» Едуардом Курмачовим, який пояснив їм причини, терміни та плани скорочення штату підприємства, стверджують у профспілці.
«Профком висловив незгоду з проведенням скорочення, яке матиме масовий характер ‒ близько 400 осіб. З метою соціального захисту працівників, які звільняються в результаті скорочення штату, профком запропонував адміністрації філії укласти угоду, в якій передбачити заходи підтримки цієї категорії працівників та заходи, спрямовані на сприяння зайнятості», ‒ повідомили у профспілці.
Окрім того, представники профспілки зустрілися з головою російської адміністрації Армянська Василем Теліженком та вручили йому звернення про призупинення рішення про масове скорочення працівників на термін до двох місяців.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з адміністрацією Армянська, але там не відповіли на наші дзвінки.
Про звільнення співробітників заводу також повідомив депутат російського парламенту Криму Ілля Донченко. Він вважає, що така ситуація негативно позначиться на економічній ситуації в регіоні.
На мою думку, картина, яка склалася в Армянську, дуже добре відображає всю ситуацію в нашій країні. Коли замість обіцяних мільйонів робочих місць людей позбавляють наявних джерел заробітку. Таку картину я щодня спостерігаю в сільських населених пунктах Криму. Там немає роботи, немає перспективи розвитку, але з яким пафосом відкриваються дитячі майданчики. Без робочих місць сільські поселення приречені на вимирання, як і міста ‒ без містоутворювальних підприємств», ‒ сказав Ілля Донченко.
План звільнень на сім років
Після того, як інформація про майбутні скорочення на «Кримському Титані» стала публічною, на неї відреагувало керівництво хімічного заводу. Директор заводу Едуард Курмачов підтвердив, що на підприємстві планують оптимізацію, в результаті якої скоротять 350-400 штатних одиниць. Це, як стверджує він, відповідає 9,5-10% чисельності всього колективу заводу.
«Рішення про скорочення чисельності прийняте у зв'язку з тим, що зупиняється виробництво: є продукти, які не потрібні на ринку, і виробництво, яке простоює вже шостий рік, зокрема, мінеральні добрива. Тому в цьому випадку скорочується персонал, який не залучений до основного процесу», ‒ заявив він.
Скорочення на підприємстві, за словами Едуарда Курмачова, плануються і надалі. План розрахований на три-сім років. За цей час на «Кримському Титані» планують реструктурувати борги перед банками та постачальниками енергоресурсів, поетапно скоротити адміністративний і допоміжний персонал, підвищити зарплати робітникам і провести модернізацію виробництва «з упором на екологічну складову», стверджує він.
В іншому випадку підприємству через пів року доведеться звільнити всіх співробітників, говорить директор.
За словами Едуарда Курмачева, з початку року на «Кримському Титані» звільнилися 120 осіб.
Є загроза повторення екологічної кризи
Робота «Кримського Титану» в російських реаліях значно ускладнилася. Загострення ситуації сталося у вересні 2018 року, коли хімічні викиди заводу «отруїли» Армянськ, Красноперекопськ і найближчі селища, в тому числі в Херсонській області. Діяльність заводу на якийсь час припиняли для проведення експертиз та моніторингу ситуації. Тоді стало зрозуміло, що в умовах дефіциту води в Криму працювати в колишніх обсягах «Кримський Титан» не зможе. Але закрити бюджетоутворювальне підприємство російська влада Криму відмовилася. Тому завод продовжує роботу, але з умовою уважнішого ставлення до утилізації своїх відходів і наповнення водою кислотонакопичувача.
Російський глава Криму Сергій Аксенов зі свого боку повідомив, якщо керівництво «Кримського Титану» не виконає взяті на себе зобов'язання, його «націоналізують
Місцеві жителі продовжують скаржитися на викиди, алергічні реакції та загострення хронічних хвороб.
На початку червня міністр екології та природних ресурсів російського уряду Криму Геннадій Нараєв повідомив, що кислотонакопичувач «Кримського Титану» підживлюють з підземних вод, що запобігає аварійним ситуаціям на заводі. Однак у серпні жителі Армянська повідомили про чергові хімічні викиди над містом. У «Титанових інвестиціях» пояснювали це «кислотною хмарою», що утворилася в результаті запуску одного
Російська влада Криму в листопаді зафіксувала на півночі Криму забруднення повітря. В Армянську, зокрема, спостерігалося перевищення за п'ятьма показниками: зважених речовинах, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, фтористого водню, формальдегіду. А в Красноперекопську забруднення повітря фіксували за трьома показниками: оксиду вуглецю, діоксиду азоту, хлористого водню.
Підвищений рівень забруднення за цими позиціями в північних регіонах півострова фіксували й у жовтні.
В моніторинговій групі «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» теж говорять про погіршення екологічної ситуації на півночі Криму у зв'язку з діяльністю місцевого хімпрому.
«Згідно з вказівкою керівництва окупованого Криму, реальні показники (досліджень забруднення повітря ‒ КР) заборонено публікувати. Погіршення екологічної ситуації може маскуватися «невеликим збільшенням рівня сірчистих викидів у зв'язку з погодою, що не несе загрози для здоров'я населення. Діяльність непідконтрольної місцевій владі компанії «Титанові інвестиції» несе загрозу повторення екологічної кризи 2018 року», ‒ стверджують у моніторинговій групі.
«Що за «диво» сталося на півночі Криму?»
Проблему визнають і в лавах російської влади. На початку грудня депутат Держдуми Росії Наталія Поклонська повідомила, що місцеві жителі скаржаться на вилив хімічних відходів заводу в Сиваш і Чорне море.
«Цікаво, що за «диво» відбулося на півночі Криму, де в умовах повної відсутності прісної води продовжують безперебійно працювати найбільші хімічні заводи «Титан» і «Содовий»? Ставок-накопичувач, куди раніше зливалися хімічні відходи, давно висох. Залишилося тільки море ‒ точніше, затоки (Сиваш та інші). Страшно подумати, що інформація від жителів Армянська відповідає дійсності, і всі хімічні відходи зливаються прямо в затоки Чорного моря», ‒ заявила вона.
У зв'язку з цим Наталія Поклонська надіслала депутатський запит до Генпрокуратури Росії з проханням перевірити ці факти.
Міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Роман Абрамовський розповів, що погіршення екологічної ситуації в Криму може спричинити катастрофу.
«Кліматичні зміни в Криму, як сніжний ком, будуть тільки поглиблюватися і поширюватися, тому там можлива екологічна катастрофа і недоброякісні техногенні явища, які були, зокрема й на «Кримському Титані», ‒ вважає він.
За його словами, зараз «проходять зустрічі широкої робочої групи з питань порушення природоохоронного законодавства на території анексованого Криму», результати яких будуть використані для обговорення з представниками міжнародної спільноти ‒ «на зустрічах в «нормандському форматі» або в будь-якому іншому.
Викиди в Армянську
В Армянську 20 жовтня розпочали запуск заводу «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що стались у ніч із 23 на 24 серпня. Влада Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».
У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.
За вказівкою російського глави Криму Сергія Аксенова (Аксьонова) з Армянська вивозили дітей шкільного та дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.
Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще 1971 року, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.
2014 року, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». 2015 року ПрАТ «Кримський титан» був перейменований на «Юкрейніан кемікал Продактс».
