Доступність посилання

ТОП новини

«Потрібно захищати принципи, а не інтереси окремих держав»: чому Україна критикує ООН за Крим


Президент України Володимир Зеленський виступає на Генасамблеї ООН. Нью-Йорк, 23 вересня 2020 року. Ілюстративне фото

Голова Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба дорікнув керівництву Організації Об'єднаних Націй в ігноруванні саміту «Кримської платформи», назвавши це навмисним кроком. Водночас міністр закликав ООН сприяти зусиллям «Кримської платформи» для відновлення територіальної цілісності України.

Реакції з боку представників організації станом на вечір 16 вересня не було. У Нью-Йорку днями почалася 76-а сесія Генасамблеї ООН. Загальні дебати заплановані на період із 21 вересня до 27 вересня. Поки залишається невідомим, чи полетить президент України Володимир Зеленський до США для участі в цій Генасамблеї та чи виступить він з трибуни ООН. Прессекретар Зеленського Сергій Никифоров раніше пояснив в ефірі телеканалу «Дом», що участь Зеленського може бути й дистанційною, додавши, що витратити два дні на переліт «заради того, щоб постояти на трибуні ООН ‒ звісно, ні». Щоправда, прессекретар зазначив, якщо президент полетить на Генасамблею, то нагадає там про «Кримську платформу», закликавши інші країни долучитись до неї (ввечері 17 вересня Сергій Никифоров повідомив, що Володимир Зеленський почне візит до США для участі в Генасамблеї ООН у понеділок – КР). Про важливість ООН для України та кримського питання йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Критика міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби на адресу ООН дослівно звучала так:

«ООН проігнорувала саміт «Кримської платформи» й не була на ньому представлена. Це сталося через абсолютно політичні мотиви й ми говоритимемо з керівництвом організації про неприпустимість такого ставлення, оскільки основним завданням ООН є саме ‒ підтримка миру та безпеки... Коли ООН навмисно ігнорує цей захід, це говорить нам і про стан справ і в самій організації, і про розуміння нею своєї ролі, і про місію у світі. Це неправильне розуміння, яке ми змінюватимемо. Тому що потрібно захищати принципи, а не інтереси окремих держав».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба наголосив, що МЗС України почало роботу над проєктами оновлених «кримських» резолюцій для розгляду в ООН і що створення «Кримської платформи» надає «додатковий імпульс цій роботі, додаткове «м'ясо» для текстів резолюцій».

Міністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін висловив Крим.Реалії думку, що країна тільки виграла б від особистого візиту президента Зеленського на Генасамблею.

Трибуна ООН у будь-якому випадку немало важить. Вона дозволяє доносити жорсткі та послідовні сигнали на актуальні теми
Павло Клімкін

– Високий сегмент Генасамблеї ООН давно перетворився на майданчик для зустрічей, і це корисно. Там можна було б провести декілька десятків зустрічей тет-а-тет або у вузькому складі ‒ це краще, ніж дистанційно. Щодо «поїхати заради виступу на трибуні» ‒ дійсно, можна й онлайн так виступити. Я не бачу в цьому критичної необхідності, але трибуна ООН у будь-якому випадку немало важить. Вона дозволяє доносити жорсткі та послідовні сигнали на актуальні теми ‒ й Україні є що сказати. По-перше, про те, як Росія навесні підвела війська та озброєння до наших кордонів і потім лише частково відвела їх. По-друге, про тотальну паспортизацію на окупованих територіях. По-третє, про безпрецедентні за масштабами навчання «Захід-2021». Нарешті, про мілітаризацію Криму та спроби Росії встановити контроль над Азовським і Чорним морями.

Міністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін
Міністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін

При цьому Павло Клімкін переконаний, що формат ООН не відповідає викликам сучасного світу, що організації необхідна докорінна реформа або ж перезавантаження.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков із такою оцінкою згодний, але звертає увагу на безальтернативність ООН.

Реакція ООН на «Кримську платформу» дійсно свідчить про те, що пріоритетне значення має геополітична кон'юнктура
Михайло Пашков

– Ця організація й правда зараз у кризі й реформа вже назріла й перезріла. Однак їхати на Генасамблею ООН президенту треба обов'язково ‒ хоча б тому, що там запланований розгляд українського питання. Цей орган щороку ухвалює резолюції щодо Криму. По-друге, не можна не використовувати трибуну ООН для просування наших національних інтересів ‒ зокрема й у контексті «Кримської платформи». Такий виступ був би її пролонгацією, це важливо. Реакція ООН на «Кримську платформу» дійсно свідчить про те, що пріоритетне значення має геополітична кон'юнктура. Все ж це єдиний наявний універсальний міжнародний механізм, який може вводити певний військовий контингент для мінімізації збройного конфлікту. Врегульовувати конфлікти сьогодні дуже складно.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков

Своєю чергою виконувач обов'язків головного наукового співробітника відділу історії України Інституту історії України Національної академії наук України Станіслав Кульчицький бачить найбільшу проблему в праві вето на будь-які серйозні рішення ООН, зокрема й щодо Криму, яким володіє Росія.

Зараз ситуація у світі абсолютно інша, а ООН продовжує працювати за інерцією, хоча й має авторитет
Станіслав Кульчицький

– ООН зараз безсила й схожа на свою попередницю Лігу Націй. Рада Безпеки мала запобігати новим серйозним конфліктам, і те, що Путін проковтнув Крим, це перше подібне явище після Другої світової війни. На жаль, Радбез тут безсилий через право вето, яке має Росія як правонаступниця СРСР та ядерна держава. Це право було зумовлене позиціями країн-переможниць у Другій світовій війні. У підсумку Москва й зараз може ігнорувати будь-яку ініціативу ООН, і я підозрюю, що саме цим зумовлена реакція керівництва ООН на «Кримську платформу». Таким чином організація фактично розписується у безсиллі. Мені здається, право вето потрібно переглядати, але незрозуміло, хто це може зробити. Зараз ситуація у світі абсолютно інша, а ООН продовжує працювати за інерцією, хоча й користується авторитетом.

В.о. головного наукового співробітника Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький
В.о. головного наукового співробітника Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький

За словами Павла Клімкіна, деякі країни останнім часом кулуарно обговорюють створення альтернативної міжнародної організації для вирішення накопичених проблем, однак де-факто ООН поки не може замінити жодна інша структура.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG