Крим.Реалії верифікували дві тисячі некрологів військових з окупованого Кримського півострова, які загинули на війні Росії проти України. Ці дані зібрані на спеціальному сайті «ГРУЗ 200». Водночас у Криму дедалі активніше заохочують місцевих жителів приєднуватися до окупаційних військ.
Наскільки складно ідентифікувати осіб із Криму, які були залучені до лав російської армії та загинули на війні? Чи намагається російська влада приховувати втрати? Та як у Криму агітують до підписання контрактів зі Збройними силами Росії? Про це ведуча Радіо Крим.Реалії Олена Бадюк поговорила з Алексіною Дорогань, ключовою авторкою розслідувань Крим.Реалії про загиблих російських військових із Криму та бази даних «ГРУЗ 200», а також із координатором руху «Жовта стрічка», який погодився поспілкуватися анонімно.
За даними проєкту Крим.Реалії «ГРУЗ 200», за регіонами Кримського півострова найбільше «похоронок» зафіксували у Севастополі, на другому місці – Ленінський район, на третьому – регіон Феодосії. Найбільша кількість некрологів за роками – за 2024 рік, далі йде 2025 рік. Серед втрат значну частину становлять контрактники – майже 500 осіб, на другому місці – кадрові військові, далі йдуть ув’язнені та добровольці. У понад 700 випадках характер служби встановити наразі не вдалося навіть за наявності інформації з різних джерел.
Реальна кількість загиблих жителів анексованого Криму на війні, яку веде Росія проти України, більша за ту, яку вдалося верифікувати за відкритими джерелами. Не всі дані оприлюднюються.
Станом на початок квітня цього року до списку можуть бути додані щонайменше 150 прізвищ тих, хто вважався зниклим безвісти і через кілька років був визнаний убитим.
Ця робота насамперед потрібна для встановлення за міжнародним законодавством воєнних злочинів Російської ФедераціїАлексіна Дорогань
Для того щоб установити ці дані, необхідно моніторити десятки груп у соціальних мережах військових, рідних, повідомлення чиновників, пошукових груп і волонтерів, розповідає журналістка Крим.Реалії Алексіна Дорогань.
«Ця робота насамперед потрібна для встановлення за міжнародним законодавством воєнних злочинів Російської Федерації. По-перше, це заохочення до вступу до лав армії РФ або мобілізація до армії РФ жителів окупованої території. По-друге, це встановлення злочинів, які могли бути скоєні на полі бою, доведення до кримчан, у першу чергу, реальної інформації про втрати, реальної інформації про обставини, реальної інформації про тих людей, яких героїзують», – пояснює свою роботу Алексіна Дорогань.
При цьому, каже журналістка, майже у 40% випадків не вдається встановити, яким саме чином людина потрапила на війну. Дані уривчасті, і шукати їх необхідно у кількох джерелах.
«За останній час ми бачимо, наприклад, що зросла частка контрактників, які гинуть, менше стало добровольців серед некрологів, тих добровольців, які воюють із 22-го чи навіть 14-го року. Більше стало ув’язнених, які гинуть на фронті», – зазначає журналістка.
Обмаль випадків містять усі обставини: як і де воював, де саме загинув – ці дані розрізненіАлексіна Дорогань
Допомагають судові реєстри, каже Алексіна Дорогань. Там можна знайти тих, хто пішов воювати із в’язниці або вирішив укласти контракт, щоб заробити кошти на погашення кредитів.
«Обмаль випадків містять усі обставини: як і де воював, де саме загинув – ці дані розрізнені. Часто є навіть у Криму деякі офіційні некрологи, в яких немає по батькові людини. Це рідко буває, але буває також. І загалом з’ясувати всю картину досить складно. Простіше це робити щодо тих, кого шукали, тіла для евакуації або як поранених, або як зниклих безвісти. Там є повніший масив інформації», – розповіла Алексіна Дорогань.
В офіційних джерелах і некрологах часто зустрічається героїзація загиблих кримчан із кримінальним минулим. Алексіна наводить як приклад історію Анатолія Богаченка.
Він загинув у січні цього року в Донецькій області. В його офіційній біографії розповіли, де навчався і працював, про те, як «героїчно воював» і був поранений, згадали, що він був учасником Антимайдану в Києві у 2014 році. Але забули згадати, що у 2023 році він був засуджений за розбій.
«Він пограбував магазин, погрожував продавчині ножем, і це була вже не перша його судимість», – розповіла Алексіна Дорогань.
Ще одну історію, яку вдалося знайти, – про кадрового військового із Санкт-Петербурга. Леонід Іванов переїхав на службу до Криму в 2014 році, після анексії. Жив у Бахчисараї. Загинув у грудні 2024 року в Курській області Росії.
«У 2021 році на нього до суду подала його військова частина за шахрайство проти військової частини. Судячи з усього, він був звільнений з військової служби, і в повномасштабну війну уже пішов воювати як контрактник. І проти нього тривали суди щодо повернення грошей за кредитом за іпотеку. Тобто такі випадки бувають», – розповіла журналістка.
Найскладніше знайти інформацію про тих, хто загинув на території Криму, зазначає Алексіна Дорогань. Така інформація не публікується, найімовірніше, з міркувань безпеки.
«Потрібно встановлювати, зіставляти дати ударів, наприклад, і шукати могили, які збігаються з датами певних ударів. Тобто зрозуміло, що це те, що намагаються взагалі не видавати, або щоб ця інформація стала відомою десь через рік, через два, але не в той момент, коли можна зіставити, яких саме втрат зазнали російські військові у Криму», – каже Алексіна Дорогань.
Ще є великий масив зниклих безвісти. Вони теж ускладнюють підрахунок даних.
Дуже складно зрозуміти, скільки насправді кримчан або російських жителів Криму загинуло зараз на війніАлексіна Дорогань
«Тут допомагає реєстр спадкових справ Росії, тому що в деяких випадках через певний час їх установлюють за ДНК або оголошують загиблими. І цю інформацію тоді можна отримати, але, звісно, це сильно впливає на картину втрат. Тобто ці загиблі можуть бути за 2023-й, за 2024 рік, за 2025-й, і тому дуже складно зрозуміти, скільки насправді кримчан або російських жителів Криму загинуло зараз на війні», – розповіла Алексіна Дорогань.
Усі ці обставини дозволяють стверджувати, що загиблих на війні кримчан насправді більше, ніж удалося включити до бази даних, зазначила Дорогань.
Тим часом російська влада анексованого Севастополя знову збільшила розмір одноразової виплати для учасників повномасштабної війни Росії проти України. Рішення ухвалили 10 квітня на засіданні російського уряду міста.
Нові розміри виплат почали діяти з 13 квітня. Для бійців, які підпишуть контракт із Міноборони Росії терміном на рік і більше для служби в підрозділах військ безпілотних систем або в резерві, виплата зросте з 900 тис. до 1,5 млн рублів. Для контрактників, які служитимуть в інших підрозділах, сума збільшиться з 700 тис. до 1 млн рублів.
На Кримському півострові дуже активно рекламується служба в безпілотних військах армії Росії із закликом укласти «спеціальний контракт», зазначають в українському русі спротиву «Жовта стрічка». Оголошеннями такого роду заповнені всі місцеві телеграм-канали, ЗМІ та вулична реклама, розповів координатор руху на умовах анонімності.
«За останній рік тільки в телеграм-каналі адміністрації було 110 постів. Тобто йде цілеспрямована агітація. І це тільки в соціальних мережах. Я вже не кажу про те, що вони роблять у «ВКонтакте», і про те, як поширюють свою друковану рекламу на вулицях. Тому ми можемо розуміти, що зараз основна медійна історія в Криму – це саме рекламна кампанія так званих пунктів відбору, де молодь і звичайних чоловіків залучають до лав армії РФ», – розповів координатор руху «Жовта стрічка».
Координатор говорить про системність рекрутингової кампанії на Кримському півострові, зазначаючи, що вона починається ще у школі.
«Створені кадетські класи, також закликають школярів вступати до «Юнармії», і там проводять різні підготовки. Також, можливо, ви чули, що в Бахчисараї нещодавно проводили спеціальні заняття для школярів і студентів, уроки стройової підготовки, тактики, стрільби і таке інше. Ми бачимо, що це цілісна система», – розповів координатор руху.
Ще одне джерело поповнення угруповання, що воює, – мобілізовані, зазначає координатор «Жовтої стрічки». Їх правдами і неправдами, а частенько і силою змушують підписувати контракти.
Рекрутингова кампанія тільки посилюватиметься, а суми виплат збільшуватимутьсяКоординатор руху «Жовта стрічка»
Усе це свідчить про те, що Росії потрібно все більше людського ресурсу для війни, упевнений активіст.
«Ми також прогнозуємо, що ця рекрутингова кампанія тільки посилюватиметься, а суми виплат збільшуватимуться, тому що, коли росіяни рекрутують жителів тимчасово окупованих територій України до своєї армії, вони хочуть демонструвати лояльність цих людей… Тобто їхня стратегія повністю побудована на тому, щоб мобілізувати і рекрутувати якомога більше українців і захопити всю Україну», – упевнений координатор руху «Жовта стрічка».
Раніше Крим.Реалії писали, що російська влада Севастополя в лютому вже збільшувала розмір одноразової виплати із 700 до 900 тис. рублів.
Водночас підконтрольний Росії телеканал «Крым 24» поширює заклики приєднуватися до лав російської армії, і там зазначають, що відразу можна отримати 2,6 млн російських рублів, а за перший рік служби – від 5 млн рублів.
