Доступність посилання

ТОП новини

Мільярди в воду: як у Криму вирішують проблему водопостачання


Міжгірне водоймище в Криму, архівне фото

Російська влада Криму пообіцяла забезпечити півострів питною та промисловою водою до 2025 року. Для цього планується реконструювати Міжгірне водоймище під Сімферополем і наповнювати його водою з найближчих річок, повідомляє голова Федерального агентства водних ресурсів Росії Сергій Кирилов. Проєкт може коштувати бюджету сусідньої Росії 25 мільярдів рублів. Кримська влада готується вже в листопаді 2019 року витратити на це першу сотню мільйонів.

Реконструювати Міжгірне водоймище в Криму планується відповідно до доручення президента сусідньої Росії Володимира Путіна щодо усунення дефіциту води в Криму, сказав російським ЗМІ голова Росводресурсів Сергій Кирилов. За його словами, це дозволить «закрити повну потребу Криму та Севастополя у воді до 2025 року».

Для цього планується відремонтувати водогін Міжгірного водосховища, що веде в Севастополь, і збирати в водосховище воду з місцевих річок Альми, Салгиру, Качи та Бельбеку. Яким чином передбачається це зробити технічно, російські чиновники поки точно сказати не можуть. Сергій Кирилов сподівається отримати відповіді на всі запитання після техніко-економічного обґрунтування проєкту. Кримська влада вже оголосила тендер на ці роботи.

Що не так з водосховищем

Після припинення подачі дніпровської води до Криму у 2014 році Міжгірне водоймище наповнюється тільки завдяки природним опадам

Міжгірне водоймище обсягом 50 мільйонів кубометрів є найбільшим із наливних штучних водойм Криму. Збудоване та запущене в 1991 році. Воно розташоване в Жаворонському яру на території Сімферопольського та Сакського районів. До російської анексії Криму це водосховище наповнювалося переважно дніпровською водою. Це дозволяло йому повністю забезпечувати питною водою Сімферополь і Сімферопольський район, Саки та Сакський район, а також Євпаторію та найближчі села. Частково ресурсами Міжгірного водосховища користувався і Севастополь ‒ у роки, коли його Чорноріченське водосховище пересихало.

Після припинення подачі дніпровської води до Криму у 2014 році Міжгірне водоймище наповнюється тільки завдяки природним опадам. Однак у посушливому кримському кліматі цього не завжди достатньо. За останні роки рівень води в ньому неодноразово падав до критичної позначки.

А споживання води з цього водосховища збільшується через приріст населення півострова приїжджими росіянами.

Влітку жителі Сімферопольського району поскаржилися російському главі Криму Сергію Аксенову на те, що їм роками доводиться жити без води.

«Вода в селі є або в сезон дощів, або коли вона йде з гір. Воду купуємо самі, приблизно дві тисячі рублів за шість кубів (кубометрів ‒ КР)», ‒ говорила жителька села Мармурове на виїзній нараді російського уряду Криму в Сімферопольському районі.

Проблему вже не вирішують навіть свердловини та видобування підземних вод. Директор держпідприємства «Вода Криму» Володимир Баженов на тій же нараді визнав, що водопостачання кримчан стає проблемним, оскільки останнім часом практично в усіх свердловинах Сімферопольського, а також Білогірського та Кіровського районів відзначається перевищення удвічі жорсткості й мінералізації води.

Водопостачання кримчан стає проблемним, оскільки останнім часом практично в усіх свердловинах Сімферопольського, а також Білогірського та Кіровського районів відзначається перевищення удвічі жорсткості й мінералізації води
Володимир Баженов

«На жаль, має місце збільшення солоності й мінералізації. Це наше спостереження. Представники сільських поселень підтвердять це. У нас є проєкт, який ми робили на замовлення МінЖКГ Криму. Він передбачає доочищення води віялом у всьому Криму. Але оскільки ця технологія на півострові ніде не реалізована, то я не беруся сказати, що якісь позитивні моменти ми отримаємо», ‒ говорив він.

Падіння рівня води в Міжгірному водосховищі кримська влада пов'язує з його технічним станом, зокрема, з поганою гідроізоляцією. А після заяви Сергія Кирилова з цією спорудою пов'язують ще й надії вирішити проблему водопостачання півострова.

«Проєкт порівнюваний із «Кримським мостом»

Про проєкт реконструкції Міжгірного водосховища ще на початку року говорив Володимир Баженов. За його словами, на ці роботи планується виділити 25 мільярдів рублів із бюджету сусідньої Росії.

«За час після вимкнення вод Дніпра наше підприємство, міністерство та особисто Сергій Аксенов виконали роботу, і тепер у Федеральну цільову програму закладені 25 мільярдів на відновлення цього Міжгірного водосховища. Воно буде повністю реконструйоване, там погана гідроізоляція. Перекидатимемо стоки річок у паводковий період, коли вода йде просто в море. Перехоплюватимемо Альму, Качу, Бельбек і транспортуватимемо воду сюди... У моєму уявленні реалізація цього проєкту порівнювана ‒ я без іронії говорю ‒ з «Кримським мостом», ‒ говорив він кримським ЗМІ у квітні.

За його словами, перезапуск водосховища дозволить безперебійно забезпечувати водою Сімферополь, Саки, Євпаторію та північну частину Севастополя.

«У проєкті, який ми запропонували, передбачається повна реконструкція основи водосховища, його поглиблення, гідроізоляція та заміна труби, яка пов'язує його з Сімферополем», ‒ зазначив він.

Голова держпідприємства «Вода Криму» також зазначив, що за наявності фінансування завершити перезапуск водосховища вдасться до 2024 року.

Перші мільйони в воду

Підконтрольна Росії кримська влада вже готується витратити на проєкт перші 136 мільйонів рублів. Така сума значиться в тендері, який оголосила в жовтні держустанова «Інвестиційно-будівельне управління Криму». В межах конкурсу чиновники закуповують послуги з підготовки техніко-економічного обґрунтування для об'єкта «Використання Міжгірного водосховища для заповнення дефіциту води та водозабезпечення Сімферополя та інших вододефіцитних регіонів».

У Криму є проблема з технічною водою та водою для аграрного комплексу. На це потрібен майже один мільярд кубометрів води. І Міжгірне водоймище вирішити цю проблему не зможе
Олександр Лієв

Як зазначено в документації, ці роботи оплатять коштами російської Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму до 2022 року. Техніко-економічне обґрунтування має містити плани з будівництва та реконструкції мереж і споруд системи наповнення Міжгірного водосховища, реконструкцію споруди, водогінних очисних споруд (Жайворонки) і водогонів від них до водогінної мережі в напрямку Севастополя, Сімферополя та Бахчисарая.

У техніко-економічному обґрунтуванні проєкту також передбачається отримати оцінку водоресурсного потенціалу річок Качи, Альми, Бельбеку та Салгиру з точки зору можливості вилучення частини їхнього стоку для Міжгірного водосховища та варіантів розташування водозаборів на цих річках.

До того ж, виконавець робіт має отримати відомості про якість води у використовуваних у регіоні вододжерелах, а також розробити технічні рішення з реконструкції Міжгірного водосховища, інженерні рішення щодо його заповнення зі стоку зазначених річок з урахуванням використання Красногвардійської гілки Північно-Кримського каналу та Сакського каналу.

Результати конкурсу підіб'ють в останні дні жовтня. Тоді й стане відомий підрядник робіт.

«Стоїть завдання ‒ напоїти свою армію»

Плановане перекидання річок навряд чи дозволить забезпечити потреби півострова в воді, вважає заступник директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк.

«Сьогодні мені як фахівцеві зрозуміло, що максимум, на що можна розраховувати при перекиданні стоків ‒ це 200-250 мільйонів кубометрів. Це в найкращому випадку, коли водність висока, і під час весняних паводків ресурс може бути. Зараз зміни клімату показали, що йде трансформація гідрологічного режиму річок, тобто на весняні паводки не припадає такий високий відсоток водності. Приблизно 40% припадає на цей період, ще 40% ‒ на літо і осінь, 20% ‒ на зиму. А названі річки вже використовуються сьогодні. Чи варто витрачати мільярди, якщо ці ресурси не можна вилучити? Це ризиковано, та й 200-250 мільйонів кубометрів не вирішать проблему розвитку сільського господарства», ‒ сказав він в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Ексголова Рескомводгоспу АРК Олександр Лієв зазначає, що пріоритетом російської влади у вирішенні проблеми водозабезпечення Криму є армія, а не жителі півострова.

Не думаю, що у російської влади стоїть завдання забезпечити полив земель і процвітання села в Криму. У них стоїть завдання ‒ напоїти своїх солдатів, свою армію. Заради цього все робитимуть
Олександр Лієв

«Проблем з питною водою в Криму немає, вона вирішується з внутрішніх джерел. Хоча не виключено, якщо нічого не робити, то з роками ситуація погіршуватиметься. Але в Криму є проблема з технічною водою та водою для аграрного комплексу. На це потрібен майже один мільярд кубометрів води. І Міжгірне водоймище вирішити цю проблему не зможе, тому що весь його обсяг ‒ 50 мільйонів кубометрів. Якщо це й вирішує питання з питною водою, то жодним чином не вирішує проблему з водою технічною. І я не думаю, що у російської влади стоїть завдання забезпечити полив земель і процвітання села в Криму. У них стоїть завдання ‒ напоїти своїх солдатів, свою армію. Заради цього все робитимуть», ‒ пояснив він Крим.Реалії.

Забезпечити водою аграрний сектор Криму без Північно-Кримського каналу неможливо, стверджує Олександр Лієв: «Думаю, що й Баженов це розуміє, і російська влада це розуміє».

Кримські надії

Чи стане проєкт із реконструкції Міжгірного водосховища надійним джерелом водопостачання для кримчан? Практика останніх п'яти років показала, що надії на кримські водойми не завжди виправдовуються, оскільки вони наповнюються водою природних опадів, причому навіть не цілий рік. Переважно це відбувається восени та взимку.

Наприклад, торік кримські водосховища не заповнилися водою навіть наполовину. За повідомленнями Кримського управління гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища, рівень води тоді становив 187,5 мільйона кубометрів або всього 40% від потреби.

Найменше опадів торік випало саме в Міжгірне водосховище ‒ 1,3 мільйона кубометрів при «мертвому обсязі» у 1,7 мільйона кубометрів.

З року в рік дефіцит води спостерігається в Тайганському водосховищі в Білогірському районі, яке використовується зокрема для потреб зрошення найбільш посушливих районів півострова ‒ Східного та Північного Криму.

Тайганське водосховище. Лютий 2019 року
Тайганське водосховище. Лютий 2019 року

У 2014 році в Криму одними з перших проблеми з водою відчули жителі Севастополя. Через кілька місяців після того, як дніпровська вода перестала надходити на півострів, з'ясувалося, що Чорноріченське водоймище під Севастополем спорожніло через спекотне літо.

Погодинна подача води вже увійшла в практику багатьох міст і селищ півострова

Тоді, за інформацією місцевої влади, у водосховищі було 19,3 мільйона кубометрів води при його повному обсязі у 64,2 мільйона кубометрів. З урахуванням недоторканного запасу на надзвичайні та аварійні ситуації цього севастопольцям мало б вистачити всього на 73 дні. У зв'язку з цим місто на всю зиму перевели на погодинну подачу води в очікуванні весняного приходу води в Чорноріченське водосховище.

Погодинна подача води вже увійшла в практику багатьох міст і селищ півострова.

Наприкінці минулого року голова Державного комітету з водного господарства та меліорації підконтрольного Росії уряду Криму Ігор Вайль прогнозував повне забезпечення півострова водою тільки до кінця зими. На водозабезпечення упродовж усього року, за його словами, можуть розраховувати тільки жителі Південного берега Криму. Решта регіонів ‒ під питанням.

Ігор Вайль також зазначив, що кілька місяців у 2018 році Феодосія, Судак, Ленінський район і Керч «споживали» тільки підземні води, адже місцеве водосховище спорожніло.

Однак уже в січні нинішнього року він змінив свої прогнози на позитивніші. Ігор Вайль заявив російським ЗМІ, що зимові опади наповнили кримські водосховища на 70-72%, тому «проблем у населених пунктах із подачею води у 2019 році не буде».

XS
SM
MD
LG