Які уроки з історії Пола Манафорта щодо лобіювання в Україні колишнього режиму Януковича має винести Європейський союз і чому досі у серці євроустанов лобіюють за гроші без квитанцій? Ці запитання ставить автор статті у виданні Еuobserver. Агентство Вloomberg пише про те, як попередня угода між МВФ та Україною може допомогти українському президенту Порошенкові у виборчих перегонах. А британська рок-зірка Стінг висловив вимоги стосовно свого шоу в Києві 14 листопада – жодних «VIP-зон».
Досягнення згоди між Міжнародним валютним фондом та українським урядом про нову програму резервної підтримки замість чинної програми розширеного фінансування має додатковий ефект, завдяки чому президент України Петро Порошенко є життєздатним кандидатом на виборах 2019 року, пише у статті під назвою «МВФ допоможе українському президентові у справі перевиборів» колумніст агентства Вloomberg, російський журналіст Леонід Бершидський.
19 жовтня Міжнародний валютний фонд на рівні уповноваженого персоналу погодив із українською владою нову програму резервної підтримки замість чинної програми розширеного фінансування. Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням МВФ, вона має стати основою для економічної політики уряду 2019 року – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.
Проте, на думку автора статті, остаточна сума підтримки МВФ не є настільки важливою в грандіозній схемі речей. Поки інвестори знають, що Україна співпрацює з фондом, вони продовжать купувати українські облігації. Як тільки попередня угода МВФ була укладена, український уряд розпочав підготовку до випуску 10-річних доларових облігацій, про що він не міг навіть мріяти без угоди.
Новий механізм також дає змогу Україні зібрати в цілому 2 мільярди доларів США від ЄС та Світового банку. У жовтневому звіті про стан економіки України, згідно з оцінками банку, валовий внутрішній продукт країни повинен зрости на 3,5% у наступному році в разі підтримки МВФ та, можливо, менш ніж на 2% в разі без такої підтримки через низьку довіру інвесторів, слабкі основні макроекономічні показники та боргові зобов’язання, виплату боргів. Тепер, найімовірніше, відбудеться оптимістичний сценарій, криза ліквідності українського уряду більше не загрожує перетворитися на повну кризу, а національна валюта, гривня, навряд чи потоне.
МВФ припинив надавати підтримку Україні минулого року через постійну корупцію та повільне виконання урядом таких ключових вимог, як лібералізація ринку земель сільськогосподарського призначення та видалення субсидій на енергію для домогосподарств тощо.
На думку автора статті, нова угода з МВФ не є схваленням українських реформ: вони такі ж повільні, як і минулого року, коли фонд припинив кредитування, тож важко очікувати, що Порошенко та його уряд зробить щось радикальне чи болісне за кілька місяців до виборів. «Те, що фонд робить із тимчасовою угодою, – це можливість дозволити Порошенкові змагатися на виборах проти сильного популістського суперника та цілого поля відносно слабких реформаторських кандидатів», – вважає колумніст рубрики «Точка зору» на сайті агентства Вloomberg Леонід Бершидський, колишній автор проекту Slon.ru.
За його словами, «опитування ставлять Порошенка на друге чи третє місце – завжди після колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яку після Революції гідності 2014 року багато хто вважає занадто популістською та недостатньо європейською».
При цьому автор не бачить іншого проєвропейського кандидата. За його словами, ні колишній міністр оборони Анатолій Гриценко, ні мер Львова Андрій Садовий не наближаються до результатів Порошенка, «а українська реформаторська опозиція хронічно нездатна до компромісів, які би змогли призвести до тимчасової єдності». «Ще один потенційно сильний кандидат, рок-зірка Святослав Вакарчук, ще не розмірковував про перегони, і він також не має кращих показників, ніж Порошенко», – вважає автор.
Президент, на його думку, зробив мало, щоб послабити владу українських олігархів та корумповану політичну еліту. «Зрештою, це люди, з якими він займається бізнесом усе життя, збагачуючись у процесі як кондитерський магнат», – пише Бершидський. Але, за його словами, Порошенко багато в чому поставив ставку на інтеграцію своєї країни на Захід, і він був тепло зустрінутий західними форумами та інституціями. Це дозволило йому досягнути принаймні одного серйозного бажаного успіху президентства: безвізові подорожі для українців до ЄС були з ентузіазмом і захопленням сприйняті людьми, які бажають подорожувати в Європу. Кількість поїздок збільшилася завдяки європейським авіакомпаніям-лоукостам, таким, як Ryanair. Уже приблизно 1,3 мільйона українців скористалися такою можливістю, наводить статистику автор статті.
«Ці досягнення та підтримка з боку МВФ дають Порошенкові шанс у (виборчій) боротьбі проти Тимошенко, чия дико популістська платформа може призвести до економічних експериментів, які б привели Україну – найбіднішу європейську країну, що розвивається – до ще більшої бідності», – резюмує автор статті.
Чому США змогли на законних підставах накласти санкції на політичного лобіста Пола Манафорта за те, що він не розкрив деталей свого лобіювання уряду Віктора Януковича, підтримуваного Кремлем, а в Євросоюзі – де він також керував лобістськими операціями на суму в декілька мільйонів євро за підтримку того ж самого режиму – немає жодних наслідків? Такі запитання порушує у своїй статті у виданні Еuobserver автор Кетрін Ейнджер.
На її думку, контраст зі США змушує серйозно зосередитися на створенні сили, яка би юридично зобов’язувала виконувати реєстр лобіювання в Євросоюзі.
Тепер Європейська комісія, Європейський парламент та Рада ЄС мають чудову можливість реформувати реєстр чи, принаймні, внести деякі фактичні зміни. Тому що справа Манафорта не є ізольованою, вважає автор статті.
За її ловами, «у серці Євросоюзу в Брюсселі професіонали зі зв’язків з громадськістю та консультанти з лобіювання працюють для деяких найбільш автократичних режимів та правопорушників».
Ці компанії відбілюють іміджі своїх клієнтів, заплямовують дисидентів та супротивників, проводять вибори, приховують зловживання та лобіюють вигідні інвестиції, торговельні угоди, допомогу та політичну підтримку з інституціями та державами-членами ЄС. І годі дізнатись, хто вони, скільки вони платять чи чим володіють, пише автор статті.
Хоча, за її словами, деякі фірми та лобісти, які працюють для такого типу клієнтів у Брюсселі, зараховані до добровільного Реєстру прозорості ЄС, інші в ньому не відображені.
Поточні переговори щодо реформування Реєстру прозорості дають чудову можливість змінити це. Проте, хоча Єврокомісія подала свою пропозицію, вона не змогла зробити її обов’язковою для реєстрації консультантів, PR-компаній та адвокатів, зайнятих у Брюсселі, які лобіюють установи ЄС від імені іноземних урядів.
Доповідь громадської дослідницької групи Corporate European Observatory (СЕО), присвячена авторитетам у середовищі спін-докторів (радник, який займається повідомленнями у засобах масової інформації і формуванням громадської думки – ред.) 2015 року, засвідчила величезний брак інформації про витрати на лобіювання основної групи, пов’язаної з колишнім режимом в Україні, а також цілу низку інших випадків, у яких ідеться про співпрацю з репресивними режимами, коли факт лобіювання відсутній у реєстрі.
І виявилося, що акти СЕО – це лише верхівка айсберга, пише автор статті.
«Слабкість реєстру прозорості ЄС означає, що лише завдяки американським слідчим ми знаємо, що Пол Манафорт заплатив мільйони на користь екс-політиків з усієї Європи, щоб лобіювати колишню українську владу», – вважає Ейнджер.
За її словами, згідно з обвинувальним висновком ФБР США, Манафорт «таємно зберіг групу колишніх високопоставлених європейських політиків, щоб зайняти позиції, вигідні для України».
До цієї групи, як пише автор статті в Еuobserver, належать колишній президент Європейської комісії та прем’єр-міністр Італії Романо Проді, колишній канцлер Австрії Альфред Ґузенбауер та колишній президент Польщі Александр Квасневський.
Британська рок-зірка Стінг висловив вимоги стосовно свого шоу в Києві 14 листопада.
Стінг не співатиме, якщо у залі будуть створені «VIP-зони». Про це повідомляє видання Billboard, посилаючись на організаторів концертів Стінга.
«Однією з головних вимог Стінга є те, що він хоче бачити своїх шанувальників зі сцени», – цитує видання Володимира Бурцева, промоутера шоу у київському Палаці спорту.
«Він хоче співати та танцювати з ними під мелодії реґі і створювати позитивні вібрації, – додав він. – Тож керівництво художника попросило нас заздалегідь переконатися, що під час шоу не буде ніяких диванів чи столів».
Ціна квитків для українського шоу Стінга починається від 1790 гривень (це 63 долари США, більше, ніж ціна на його виступи в Росії, де квитки коштують від 46 доларів і вище).
Стосовно чотирьох виступів у Росії, які відбудуться раніше в листопаді, Стінг висловив ті ж вимоги.
