Спеціально для Крим.Реалії
10 квітня відбулася нарада міністрів енергетики країн G20, на якій сторони обговорили підсумки саміту ОПЕК+ і подальшу політику щодо паливного ринку. І це не випадково. Можна сказати, що з такою ситуацією на ринку нафти світове товариство ще не стикалося. Так, в успішності саміту ОПЕК плюс Росія 9 квітня, який на відміну від минулих провальних переговорів у Відні проводився у форматі відеоконференції, експерти в галузі енергетики сумнівалися до останнього. Навіть після того, як напередодні Росія повідомила про готовність скоротити видобуток, були сумніви в перспективах переговорів, оскільки і Росія, і Саудівська Аравія почали розмову без узгоджених варіантів.
Однак тверда позиція Дональда Трампа і логіка енергетичного ринку зіграли свою роль ‒ і Москва, й Ер-Ріяд погодилися кардинально, практично на 20%, скоротити видобуток заради збереження хоча б середньої ціни нафти. Уже напередодні переговорів і чуток вона почала зростати. Передбачається, що ціна бареля нафти Brent становитиме в середньому 32-33 долари, про передбачувану ціну нафти Urals не повідомляється. Можна припустити, що вона буде приблизно на 30% нижче, ніж ціна нафти марки Brent. При цьому можна гарантовано припустити, що зниження ціни, яке відбулося під час кризи, має довготривалий характер, і вона вже не має перспектив піднятися до рівня початку нинішнього року.
Причому через низку позицій і попередніх кроків Саудівська Аравія виявилася в значно вигіднішій позиції, ніж Москва. Москві не вдалося уникнути явних втрат: вона отримує нафту за цінами значно нижчими закладених у бюджет розрахункових 42,3 долара за барель і, до того ж, зможе продати на чверть менше нафти, ніж припускали. Таким чином, Росія недоотримує приблизно половину вже закладеного в бюджет виторгу від експорту нафти, через що буде змушена латати дірку, яка з'явилася в бюджеті, і скоротити життєво важливі федеральні програми. Яких галузей це торкнеться, поки можна тільки прогнозувати...
Росія недоотримує приблизно половину вже закладеного в бюджет виторгу від експорту нафти
Завзятість Росії не принесла результату
Світове споживання нафти в результаті спаду економіки через пандемію коронавірусу скоротилося, за різними оцінками, приблизно на 25-30%. Країни картелю ОПЕК+ пропонували всім експортерам нафти узгоджено скоротити видобуток, і спочатку йшлося про приблизно 10 мільйонів барелів на добу. Однак Росія відмовилася скорочувати видобуток і експорт, що засвідчило, по суті, її вихід з угоди ОПЕК+. При цьому, коли почався міжнародний скандал і нафта на світових біржах впала в ціні приблизно на 30 відсотків, а російська нафта Urals впала в ціні до 10-13 доларів за барель, після чого стала збитковою, президент Росії Володимир Путін спробував перекласти провину на Саудівську Аравію. Але представники Ер-Ріяда публічно спростували цю заяву, і тоді Володимир Путін оголосив про згоду скоротити видобуток, але виставив умову, щоб його скоротили і країни ОПЕК, і Сполучені Штати. Для ухвалення такого рішення переговори мали відбутися 6 квітня, але були перенесені на 9 квітня.
Дональд Трамп оголосив про незгоду з такою вимогою, оскільки собівартість сланцевої нафти, яка поставляється на експорт США, значно вища, ніж собівартість нафти Росії та Саудівської Аравії. Він повідомив, якщо Путін буде наполягати на своєму, то США введуть мита на російську нафту, після чого, по ідеї, міг настати взагалі колапс російського експорту нафти. Москва упиралася до останнього, вимагаючи скорочення американського експорту, але Дональд Трамп наголосив, що за логікою енергетичного ринку американський експорт також скоротиться автоматично, якщо буде скорочене постачання нафти з боку Росії та країн ОПЕК. Це не було схоже на згоду, але логіка ‒ переконлива річ, і це допомогло представникам Москви та країн ОПЕК дійти згоди. Таким чином, якщо не трапиться нічого екстраординарного, можна вважати, що картель ОПЕК плюс Росія знову відновлена і діє узгоджено, хоча і на значно гірших умовах, ніж раніше, продаючи свою нафту вже не за 60-70 доларів за барель, а за 33-35 доларів, і в значно менших кількостях.
Чи задовольнить ринок скорочення на 20 млн барелів на добу?
Все питання сьогодні полягає в тому, куди буде рухатися споживання нафти у світі в умовах пандемії ‒ при цьому немає ніяких передумов до того, що воно буде рости. Скорочення видобутку, про який домовилися на саміті, складе приблизно 20 млн барелів на добу, але споживання нафти у світі може ще скоротитися на значну величину, і тоді скорочення видобутку на 20 млн барелів виявиться недостатнім. Як вважають деякі експерти, скорочення споживання може перевищити 30%, і тоді доведеться скоротити видобуток ще на 10 млн барелів на добу. Причому багато експортерів можуть спробувати скоротити не видобуток, а постачання на експорт, що спричинить переповнення сховищ і резервуарів, потужності яких і так вже близькі до повного заповнення. Це призведе до необхідності нових переговорів і, знаючи поведінку Москви, до нових скандалів на ринку нафти.
У чому виграла Саудівська Аравія
Можна сказати, що представники Ер-Ріяда підготувалися до саміту 9 квітня значно фундаментальніше. Тоді як у Росії «вся сила пішла у свисток», тобто в роздування скандалу, представники Саудівської Аравії підійшли до проблеми логічно і з урахуванням перспективи. Вже від самого початку квітня можна було припускати, що експорт залишиться на колишньому рівні, а ціна на нафту збережеться на світових біржах. Тому саудівці оцінили наявні потужності з переробки нафти і дійшли висновку, що якщо їх збільшити, то ціна на нафту хоч і знизиться, але обсяги пропонованої нафти від імені Саудівської Аравії можуть зрости, а це значить, що втрати країни будуть значно меншими.
Саудівська Аравія стає, по суті, світовим концерном, що дасть їй можливість працювати на ринку палива ще гнучкіше
Як повідомляє The Wall Street Journal, Саудівська Аравія перед самітом ОПЕК+ купила частки чотирьох нафтових компаній, чим збільшила свої потужності з постачання нафти на світовий ринок, адже згідно з рішенням, досягнутим на саміті, скорочення експорту має відбутися пропорційно в усіх учасників. Тому контрольований наслідним принцом Мохаммедом бен Салманом державний інвестфонд Саудівської Аравії PIF купив помітні міноритарні пакети відразу в чотирьох європейських нафтовидобувних компаніях. «Так, PIF з загальним обсягом 300 млрд доларів витратив 1 млрд доларів на частки в норвезькій Equinor, англо-голландській Royal Dutch Shell, французькій Total та італійській Eni», ‒ пише The Wall Street Journal. Таким чином, на відміну від російської «Роснефти», Саудівська Аравія стає, по суті, світовим концерном, що дасть їй можливість працювати на ринку палива ще гнучкіше. У зв'язку з цим її позиції, в порівнянні з позиціями Росії, значно кращі.
Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
