СІМФЕРОПОЛЬ – В садибі академіка Петра Палласа у Сімферополі вже пів року відбувається виставка «Таврида археологічна. 2014-2024». Неважко здогадатися, що вона приурочена до десятиліття російської анексії Криму. Її організатори з музею-заповідника «Неаполь Скіфський» раніше заявили, що експозиція присвячена підсумкам археологічного вивчення центрального Криму у зонах будівництва транспортної, енергетичної, промислової інфраструктури півострова.
Садиба знаходиться на території ботанічного саду Кримського федерального університету (КФУ), тобто захопленого після анексії українського Таврійського національного університету ім. Вернадського.
Історичну садибу у 2018 році після ремонту покрівлі, зміцнення стін та фундаменту передали для «експозиційних цілей» музею-заповіднику «Неаполь Скіфський», який зробив її, по суті, своєю «нижньою» філією. У цьому випадку підвідомча російському Міністерству культури Криму установа виставила там переважно те, що археологи за попередні роки «накопали» маршрутом траси «Таврида», точніше – під час прокладання дорожнього полотна, будівництва мостів і транспортних розв'язок від Керчі до Севастополя.
Виявляється, працювали там, під майбутньою «Тавридою» та вздовж неї, не лише кримські археологічні експедиції, а й їхні російські колеги з Москви, Новосибірська, Санкт-Петербурга, Воронежа та Бєлгорода. Загалом, якщо вірити статистиці «Неаполя Скіфського», за десять було організовано 29 науково-дослідних експедицій. У них брали участь 610 осіб, з експозицією музею-заповідника ознайомилося 83 тисячі відвідувачів.
Виявлені на археологічних розкопках предмети розмістили у приміщенні головного будинку садиби Палласа.
Раніше у місцевій пресі повідомлялося, що у квітні 2024 року відкривається ще й друга зала експозиції, цілком присвячена епосі бронзи та кизил-кобінській археологічній культурі. Але цього ще не сталося. І відвідувачі за 150 рублів (у вихідні дні ціна квитка вдвічі дорожча) задовольняються тим, що помістилося у невеликій кімнаті одного з двох флігелів старовинної садиби.
Що там вони можуть побачити? Мабуть, найцікавіше – знахідки з відкритого у 2017 році поховання половецького воїна у кургані на перевалі Аджілар, що між Білогірськом та Старим Кримом.
Почесний половець був похований на глибині 4 метри в залізній кольчузі, шоломі-місюрці з барміцею (пластинчастий обладунок або кільчаста сітка на плече, груди, шию – КР), з довгою вигнутою шаблею, бронзовим котелком із залізною ручкою та обрубком срібла.
Встановлено, що могилу робили нібито з урахуванням можливих спроб пограбування. Для цього в центр вже існуючого кургану, як висловлюються археологи, була «впущена» широка яма, що пробила підлогу кам'яного скіфського склепу. Сам склеп під курганом спорудили ще кілька століть раніше. Після поховання вздовж бортів ями уклали кілька великих кам'яних плит. З таких самих плит у верхній частині такої «консервації» була влаштована пастка для грабіжників.
Також у 2017 році розкопали ще одне давнє поховання, цього разу кіммерійського воїна. Воно потрапило безпосередньо у площину «Тавриди» біля села Льговське Кіровського району. У могилі, датованій початком I-го тисячоліття до нашої ери, археологи крім скелета чоловіка 20-35 років виявили залізний кинжал із залишками дерев'яних піхов, набір бронзової кінської упряжі та дві роздавлені чорнолощені судини.
Подібне начиння, зокрема, глиняні амфори та глеки склали основу нинішньої музейної експозиції.
Причому деякі з них були знайдені під час розкопок поселення Бурлюк на території Бахчисарайського району ще задовго до анексії, у 2010 році, що прямо значиться на прикріплених бирках.
Проте працівники музею з якихось міркувань «втиснули» знахідки в «ювілейний» період, тобто 2014-2024 роки.
Слід нагадати, що до анексії російські археологи займалися розкопками у Криму в рамках наукового співробітництва. Як і фахівці із США, Німеччини, Польщі та інших країн. Усі знахідки каталогізувалися та поповнювали колекції та фонди кримських музеїв.
Після 2014 року масштабні археологічні розкопки на Кримському півострові проводять лише росіяни. Причому ці розкопки у часто так чи інакше пов'язані з обстеженням місць будівництва великих інфраструктурних об'єктів. За інформацією постійного представника президента України в АРК Таміли Ташевої, російські археологи під час незаконних розкопок у Криму могли привласнити до 80 тисяч артефактів.
У 2021 році прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя відкрила кримінальні провадження за фактом незаконних археологічних розкопок, а також пошкоджень цінних культурних пам'яток у Криму.
Леонід Хижняк, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінено з метою безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги» передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
