У статті для американського аналітичного центру Atlantic Council зібрані думки різних експертів про нападки на «останніх реформаторів» українського уряду. Два інші американські видання – The National Interest та Newsweek публікують матеріали про розбудову протикорабельної крилатої ракети «Нептун» в Україні.
Західна дослідниця Мелінда Герінґ у статті для американського аналітичного центру Atlantic Council запитує думки різних експертів про відсторонення «останніх реформаторів» із посад в українському уряді.
Мова йде про рішення Окружного адміністративного суду Києва заборонити Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ» та новину про рішення щодо дострокового розриву контракту із головою правління Суспільного мовника Зурабом Аласанією.
Політтехнолог Тарас Березовець, наприклад, вважає, що мотивація, яка стоїть за звільненням Супрун і Аласанії, не однакова. «Після нападу на Супрун Президент України Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловили їй повну підтримку. Антиреформістські фракції, такі як Опозиційний блок, Батьківщина, Радикальна партія і деякі депутати, націлилися на Супрун за її рішучість знищити старі корупційні схеми», – цитує автор Березовця.
Але насправді в ситуації з Супрун така атака мала протилежний ефект, бо вона отримала підтримку з боку правлячої коаліції в парламенті і, ймовірно, стане міністром. Ситуація Супрун є важливим нагадуванням про те, що реформи не є незворотними. Цей нападок був можливий тому, що судова реформа є неповною, в системі все ще багато корумпованих суддів», – каже експерт.
Колишній речник ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків, тим часом, вважає, що ця ситуація – ще одна чорна пляма на іміджі України. На його думку, жоден міністр не запровадив більше реформ для покращення життя пересічних українців, ніж Супрун. Щодо Аласанії – його звільнення має відбитки «темної сторони адміністрації Порошенка», переконаний Боцюрків.
Ярослав Юрчишин, виконавчий директор українського офісу Transparency International, нагадав, що ці два випадки не перші, коли атакують незалежних професійних представників уряду. Він нагадує, що колишня голова Нацбанку Валерія Гонтарева, екс-міністр фінансів Наталія Яресько чи директор НАБУ Артем Ситник зазнавали постійних безпідставних звинувачень.
«Політики старої системи, залежні від олігархів, нападають на нових політиків, які руйнують олігархічні схеми», – цитує Герінґ Юрчишина.
Американський аналітичний центр The National Interest публікує матеріал про розбудову протикорабельної крилатої ракети «Нептун» в Україні. Мета такого кроку була двоякою, нагадує автор: доповнити допомогу Вашингтону обладнанням, виробленим на внутрішньому ринку, а також стати гравцем на експортних ринках.
«Одна з їхніх найамбітніших задач – домашні протикорабельні крилаті ракети – чітко відкриває вікно до прогресу України та поточних викликів», – мовиться у статті.
«Нептун» може бути розгорнутий на повітряних, морських і наземних платформах, хоча й початкове розгортання заплановано для прибережної ракетної оборони Азовського моря. Ракета може похвалитися максимальним ефективним діапазоном у трохи менше ніж 300 кілометрів і призначена для знищення суден водотоннажністю до 5 тисяч тон, нагадує автор.
Щоправда, проект має і свої виклики.
«По-перше, Україна повинна боротися зі зростаючим, але все ще скромним оборонним бюджетом у розмірі 3,1 мільярди доларів США на 2018 рік. Ця проблема частково компенсується великим потоком зовнішньої допомоги США – і останнім часом пряма допомога летальною зброєю. Проте ресурси Києва залишаються напруженими в широкому діапазоні дорогих проектів. У тій мірі, в якій зовнішня допомога стимулювала українську військову модернізацію, майбутнє скорочення допомоги може так само легко змусити Київ достроково припинити деякі з цих ключових проектів модернізації», – йдеться у статті.
По-друге, Україна все ще страждає від розриву виробничих ланцюгів після початку війни з Росією. Тоді як Х-35 та його попередники були створені за рахунок масштабної економіки СРСР, Україна повинна тепер інвестувати в нові, потенційно менш ефективні виробничі процеси, та переорієнтувати компоненти радянської епохи, коли це можливо. Це особливо важливо для Нептуна, враховуючи, що він працює на двигуні, що походить від TRDD-50, розробки ще радянської епохи, пише автор.
Тим не менше, Україна просунулася вперед із «Нептуном». Минулого року Київ оголосив, що провів перше успішне випробовування.
«У разі успіху «Нептун» стане ключовою технічною і символічною віхою в програмі розвитку ракет в Україні. В той же час, проект «Нептуна» є наочною ілюстрацією складних викликів і невизначеностей, які очікують Київ на шляху до військової модернізації», – пише автор.
В американській газеті Newsweek зауважують, що розробка Україною протикорабельної крилатої ракети «Нептун» сьогодні є «актуальнішою, ніж будь коли».
Мета України – захиститися від російських кораблів
Конфронтація в Азовському морі продемонструвала, наскільки вразливою є Україна перед своїм великим сусідом – Росією, яка нещодавно атакувала три судна українського флоту, що намагалися увійти до Азовського моря з Чорного через Керченську протоку, нагадує автор.
2017 року президент США Дональд Трамп скасував рішення адміністрації Обами не надавати Україні летальної зброї, і надав Києву протитанкові установи «джавеліни».
«Однак із того часу уряд України вирішив, що він потребує більшого, ніж просто міжнародної військової допомоги. Деякі чиновники навіть висунули ідею експортувати Нептун, коли над ракетою завершать роботу», – мовиться у статті.
