У вересні Нарімана Джеляла – заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу – підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, штрафу в 700 тисяч рублів та обмеження волі строком на півтора року. Його засудили за статтями КК РФ про здійснення диверсії та незаконне придбання, зберігання і перевезення вибухових пристроїв. Свою провину Джелял не визнав. У жовтні стало відомо, що Нарімана етапують для відбування покарання до однієї з в'язниць на території Росії. І лише наприкінці листопада 2023 року Левіза Джелял, дружина Нарімана, отримала від нього перший лист після майже двомісячного незнання про його місцеперебування.
Наразі Наріман Джелял перебуває на карантині у в'язниці міста Мінусинськ у Красноярському краї Росії. В дорозі він був понад місяць.
У своєму листі дружині він розповів, що під час зупинки по етапу в Саратові його утримували у сирій камері, і він захворів. Дорогою йому не завжди давали можливість прийняти душ.
Наріман не занепадає духом, розповіла Крим.Реалії його дружина Левіза Джелял. «Морального духу Нарімана, мені здається, вистачить на всіх нас... Він розуміє, що правда за ним», – каже вона.
«Справа про диверсію на газопроводі» в Перевальному
У серпні 2021 року газопровід у селі Перевальне під Сімферополем було пошкоджено невідомими. Федеральна служба безпеки Росії заявила, що це була диверсія, до якої нібито причетні Головне управління розвідки Міністерства оборони України та заборонений у Росії Меджліс кримськотатарського народу. У вересні того ж року ФСБ затримала п'ятьох кримських татар. Серед них був Наріман Джелял.
Перед тим, як етапувати Нарімана до Сибіру, його майже два роки утримували у СІЗО в Сімферополі. Усі скарги на умови утримання, які були підготовлені, залишилися без відповіді, розповідає його дружина. Як наслідок, у Джеляла погіршилося здоров'я.
«Перебування на ногах 16-годинне, розумієте, з ранку до 22:00. Йому неможливо сісти там на ліжко, відпочити, через що виникли проблеми з ногами, з'явилося варикозне розширення вен, тромбози. Плюс у нього посилилася проблема зі спиною (у Джеляла три грижі міжхребцевих дисків – КР)», – каже Левіза.
Правозахисники визнали Нарімана Джеляла політв'язнем. Уже перебуваючи у в'язниці в Сибіру, Джелял став лауреатом премії «Історія несправедливості» чеської правозахисної організації «Людина в біді».
«Наріман завжди у своїй діяльності виходив із того, що він є громадянином України»
Після анексії Криму Росією Джелял залишався жити на Кримському півострові. Він активно займався захистом прав кримських татар та українців, яких переслідує російська влада. У листопаді 2018 року поблизу Керченської протоки російські військові обстріляли українські катери та буксир, а потім захопили українських військових моряків і три кораблі. Росіяни відібрали в українських військовополонених усі речі та продукти й відправили до СІЗО Сімферополя, а потім перевезли до Москви. Наріман Джелял був одним із перших, хто організував збір грошей, одягу та провізії для захоплених українців і поїхав до російської столиці, щоб передати їм зібрані кримчанами речі.
У Криму ті, хто знає Джеляла особисто, відмовляються вірити в схильність до тероризму, яку йому приписав російський суд.
«Людина, яка насамперед думає не про себе. Відчувався в ньому якийсь стрижень внутрішній, така ось справді цілісна людина. Скажімо так, людина світу… Я радий, що в нашому народі ось нарешті є саме така людина», – розповідає кримський активіст Сейдамет Мустафаєв.
За паспортом Наріман – Джелялов, але став використовувати варіант свого прізвища згідно з кримськотатарською традицією. Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, каже, що це було проявом його позиції.
«Як фіксація на неприйнятті всього того, що прийшло з російськими окупантами… Справа в тому, що в Радянському Союзі, коли було запроваджено ось ту паспортну систему, яка тією чи іншою мірою зберігається тепер і в незалежній Україні, вона максимально була підлаштована під норми російської мови, але це не для того, щоб було зручно писати, а для того, щоб був процес асиміляції», – розповів Чубаров у коментарі Крим.Реалії.
У Меджлісі будь-які російські звинувачення у «диверсії» в бік свого представника заперечують тівважають, що Джелял постраждав за свою проукраїнську позицію.
«І саме це йому не могли пробачити, і російські каратели у тому числі. Ось, можливо, чаша була переповнена його участю у «Кримській платформі», під час якої він разом із президентом України Володимиром Зеленським брав участь в окремих заходах, відкривав офіс «Кримської платформи», виступав із промовою і, зрозуміло, це все було ще й демонстрацією того, що він є українським політичним діячем і громадянином України», – каже Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Він вирішив залишитися із сім'єю у Криму
Джеляла неодноразово попереджали про те, що його може затримати російська влада. Але навіть сам варіант виїзду з Криму в родині не обговорювався, каже Левіза Джелял.
«Нам так важко далося повернення, каже, на Батьківщину – це його слова. 50 років наші батьки поверталися, настільки складно ми повернулися сюди, і що? Залишити, ось просто так, поїхавши через загрозу? Я не можу, мені це [моя гідність] не дозволить», – згадує вона.
Наріман і Левіза знайомі понад 20 років, з них 15 років – у шлюбі. Левіза згадує, що вперше побачила його, коли Наріман прийшов влаштовуватися на роботу в офіс, де працювала помічницею шефа. Тоді вона подумала, що він «не її тип», але після спілкування з ним змінила свою думку.
«Він дуже добрий, чуйний. Він чує людину, він розуміє людину, він завжди готовий вислухати людину, він ніколи, навіть якщо людина не має рації, їй цього не скаже… Ці його людські якості, моральні цінності, вони настільки великі, що я ось досі, напевно, таких людей рідко зустрічаю», – розповідає Левіза про свого чоловіка.
У Нарімана та Левізи четверо дітей. Молодшій дочці було десять місяців, коли її батька забрали. Левіза показує їй фото та відео з батьком, дівчинка вже впізнає Нарімана і постійно просить, щоб він приїхав.
«Його (Нарімана – КР) єдине, мабуть, прохання. Коли ми востаннє бачилися, так, після апеляції, ми розуміли, що це остання наша зустріч. Він на короткостроковому побаченні каже: «Я тебе благаю, якщо у вас буде все добре, знай, що у мене теж добре, я це відчуватиму», – згадує Левіза у розмові з Крим.Реалії.
Зараз Левіза Джелял разом із юристами перебуває в пошуках інформації про умови утримання Нарімана. За першої нагоди вона збирається до нього в Мінусинськ.
Репресії проти кримських татар у Криму тривають
У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим заявляли про те, що Росія утримує 181 українського політв'язня. Нині їх кількість може вже зрости. Переважна більшість із них – кримські татари.
У Меджлісі кажуть, що переслідування кримських татар у Криму – помста російської влади за підтримку Києва у процесі анексії Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
