У Красногвардійському районі анексованого Криму планують збудувати оптово-логістичний центр, через який єдиний оператор займатиметься постачанням продовольства на півострів. Про це російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив після наради за участі президента Росії Володимира Путіна. На думку Аксенова, цей захід має знизити ціни на продукти в Криму.
Під час візиту на півострів 10 січня Володимир Путін закликав чиновників «навести лад» у Криму, зокрема, підвищити якість життя кримчан, щоб вартість різних товарів відповідала рівню прибутків. Російський президент вважає, що цьому сприятиме запланований запуск вантажного залізничного сполучення через Керченський міст влітку 2020 року. Про перспективи зниження цін на півострові йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
За словами Сергія Аксенова, російська влада Криму вже виділила ділянку землі під оптово-логістичний центр:
«Його збудовують у Красногвардійському районі, у селищі Октябрське. Уряд виділяє 20 гектарів землі, ємність його складе близько 20 тисяч тонн зберігання. Рішення ухвалене з точки зору стабілізації цін, визначений конкретний оператор, який буде займатися постачанням продовольства... Звичайно, основне постачання продовольства ‒ це у нас Ставропольський і Краснодарський край, Ростовська область (сусідньої Росії ‒ КР). Сподіваємося, що далі ця тенденція збережеться. Головне завдання ‒ створити конкурентне середовище, що дозволить ціни на продовольство привести у відповідність та уникнути спекуляцій під час проведення курортного сезону».
Голова асоціації «Сприяння торгівлі Криму» Сергій Макєєв нагадав Крим.Реалії, що ініціативу з будівництва оптово-логістичних центрів неодноразово обговорювали з російським урядом самі підприємці.
Давно в Криму необхідно це зробити, тому що півострів ‒ логістичний глухий кутСергій Макєєв
‒ Давно в Криму необхідно це зробити, тому що півострів ‒ логістичний глухий кут, що в український період, що зараз. Щоб нормально працювати і з кримськими виробниками, і з материковими (російськими ‒ КР), такі центри необхідні. Вони передбачені стратегією розвитку Криму, і я від самого початку боровся за те, щоб вони з'явилися, переконав усіх, і ось пішла підтримка зверху. Це рішучим чином впливає на ціноутворення на продукти. Йдеться про укладання довготривалих договорів, про великі поставки, і ціни будуть теж інші. На жаль, раніше ми часто не знаходили спільної мови з людьми з боку влади, які за це відповідають, але перша куля пішла: «ПУД» (російська мережа продуктових магазинів ‒ КР) з Кубані будуватиме цей центр. Має бути конкуренція, так що потрібно створювати ще такі центри, інакше загальмувати ціни вдасться лише обмежено.
Сергій Макєєв вважає, що Красногвардійський район ‒ цілком вдале місце для розташування оптово-логістичного центру.
Владі потрібно створювати альтернативні оптово-логістичні центри. Стара система баз і складів давно знищена
‒ Це центр Криму, постачання можна забезпечити досить ефективно. Траса «Таврида» південніше, але через Октябрське проходить залізниця, так що процес піде. Що стосується самого запуску залізничного руху (через Керченський міст ‒ КР), на продукти це, звичайно, не вплине. Продовольчі вантажі перевозяться таким транспортом, якщо є куди перекласти та скласти, якщо є ціла інфраструктура складів, що зав'язані на подальшому зберіганні. Їх поки немає. Владі потрібно створювати альтернативні оптово-логістичні центри, нехай навіть на умовах державно-приватного партнерства. Стара система баз і складів, що існувала за радянських часів, давно знищена. Я говорю про світову структуру торгівлі, яка придумана не в Україні і не в Росії, а на Заході... Ярмарки, які проводять з агровиробниками, це допомога у зниженні цін, тактичний момент, але не стратегія.
Директор Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті Московського державного університету Олег Буклемішев вважає, що зусилля влади Росії щодо покращення рівня життя кримчан можуть зіткнутися з труднощами на місцевому, кримському рівні.
Багато що залежить не тільки від федеральних джерел, а й від того, наскільки регіон здатний це фінансування підтриматиОлег Буклемішев
‒ Національні проєкти широкі та різноманітні, вони містять у собі різні речі від демографії та виплати материнського капіталу до реалізації наукових, інфраструктурних та медичних проєктів. Локальний ефект може бути різним. Але на 13 трильйонів національних проєктів на п'ятирічний період припадає приблизно стільки ж вкладень регіональних влад і приватного бізнесу. Тому дуже багато що залежить не тільки від федеральних джерел, а й від того, наскільки регіон здатний це фінансування підтримати ‒ тут можуть бути значні проблеми. Що стосується рівня цін у Криму, на них дійсно може вплинути залізничне сполучення, але вкупі зі скасуванням будь-яких бар'єрів. Цінові проблеми вирішує звичайна конкуренція, а не створення логістичних комплексів.
Економічний оглядач, колишній президент Торгово-промислової палати Криму Олександр Басов вважає, що будівництво нового оптово-логістичного центру відповідає інтересам його власника, а не споживачів.
Це популістський крок, тому що одна подібна одиниця не вирішить проблеми в КримуОлександр Басов
‒ Це популістський крок, тому що одна подібна одиниця, навіть з 20 тисячами тонн зберігання, абсолютно не вирішить проблеми в Криму. З огляду на те, що центр належатиме одній мережі, то це не тільки не вплине на ціни в бік зменшення, а надалі навіть може спричинити їх зростання. Навряд чи в цьому центрі знайдеться місце, щоб хтось інший зміг орендувати площі або, скажімо, холодильні камери для зберігання власної продукції. Це, швидше, внутрішня справа величезної корпорації, яка прагне посилити свою присутність у Криму. Посилення монопольного становища призведе не до зниження рівня цін, а тільки до їх зростання. Щоб подібні оптово-логістичні центри зіграли позитивну роль, на території Криму їх має бути десятки. Я сумніваюся, що таке буде.
Олександр Басов зазначає, що середньодушовий прибуток у Криму становить приблизно 20 тисяч рублів на місяць.
‒ На ці гроші особливо шикувати не доведеться: з цієї суми потрібно зробити величезні комунальні платежі, відкласти щось на товари довготривалого попиту. При цьому, за офіційною російською статистикою, більше ніж 40% прибутку всі домогосподарства витрачають на придбання продуктів. Це кричущий факт, тому що в нормальних розвинених країнах витрати на це не досягають навіть 10% від загального прибутку. Це говорить про те, що населення Криму перебуває на порозі бідності.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
