Вивести війська з Криму, припинити тимчасову окупацію півострова та негайно повернути Україні військове обладнання й озброєння ‒ про це йдеться в новій резолюції Генасамблеї ООН під назвою «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів». Російську сторону підтримали дев'ятнадцять країн, а українську ‒ шістдесят три. У свою чергу, в МЗС Росії резолюцію ООН щодо Криму назвали «політизованою».
Тим часом на російському телебаченні розповідають про нарощування військового потенціалу в Криму.
«На озброєнні з'єднання перебувають найперспективніші зразки, що є у світі: це комплекси С-400 «Тріумф», бойові машини «Панцир», ‒ розповідав журналістам виконувач обов'язків командира 31-ї дивізії протиповітряної оборони Росії Віктор Шаромов на одній з виставок російської техніки в Севастополі.
С-400 «Тріумф» ‒ це зенітно-ракетний комплекс, у складі якого кілька машин: радіолокаційна станція, командний пункт і пускова установка. Комплекс створений для ураження повітряно-космічних цілей, літаків-розвідників, гіперзвукових цілей, тактичної авіації та балістичних ракет. Боєзапас ‒ чотири ракети, середня швидкість польоту ‒ чотири тисячі кілометрів на годину. Ракети здатні вражати цілі на відстані від п'яти до чотирьохсот кілометрів і на висоті до тридцяти кілометрів.
«Панцир-С1» ‒ це самохідний зенітно-ракетний гарматний комплекс. Він створений для ближнього прикриття цивільних і військових об'єктів. Комплекс обладнаний автоматичними гарматами та керованими ракетами. Боєзапас ‒ 12 ракет і майже півтори тисячі снарядів. Максимальна швидкість польоту ‒ понад чотири тисячі кілометрів на годину. На російському озброєнні перебуває з 2008 року.
Ракети здатні вражати цілі на відстані до двадцяти кілометрів і на висоті до п'ятнадцяти кілометрів.
Якщо установка С-400 стоїть у Севастополі, то в її радіус ураження потрапляють північне узбережжя Туреччини, узбережжя Болгарії, Румунії та материкової України. До Одеси, наприклад, ракета, випущена з С-400, може долетіти за чотири хвилини.
До анексії російських військових у Криму було близько 12 тисяч осіб, скільки зараз ‒ невідомо. Але з 2014 року Міноборони Росії перебазували на півострів усі можливі підрозділи своєї армії.
«Якщо торкатися, наприклад, авіації, то це, в принципі, нове угруповання. Якщо брати ракетні війська й артилерію ‒ це нові угруповання, там її не було, окрім берегової оборони. Військово-морське угруповання теж посилилося та оновлюється: там уже й підводні човни, і, за деякими повідомленнями, ядерна зброя», ‒ говорить директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Повної інформації про кількість російського озброєння в Криму немає, проте відомо, що з 2017 року на півострові сформовані чотири дивізіони протиповітряної оборони з комплексами С-400. Такі системи встановлюють тільки у стратегічних місцях і тих, де зосереджена велика кількість озброєння, говорить військовий експерт.
«Конфігурація системи ППО є демаскувальним фактором для виявлення військ. Тобто де потужна ППО, там шукай угруповання військ, там шукай стратегічні об'єкти. Просто так угруповання ППО не будуть розгортати під якісь несуттєві сили», ‒ зазначає директор військових програм Центру Разумкова.
«Військова база, а решта ‒ зайве»
На севастопольській виставці кримчани поділилися роздумами: чи помітна мілітаризація півострова порівняно з 2014 роком.
«У Севастополі військових стало більше», ‒ говорить кримчанка Ірина.
«Особисто моє спостереження ‒ що було, те й залишилося», ‒ ділиться спостереженнями Сергій.
«Я думаю, що змінилося в більшу сторону. Головне, щоб якість», ‒ зазначає в Севастополі Юлія.
«Все це виглядає дуже, дуже потужно... Хоч Україна і погрожує постійно, але з такою технікою навряд чи хтось полізе сюди», ‒ вважає Алексіна.
Разом із бойовим посиленням Криму Росія мілітаризує на півострові дітей. Школярі імітують війну на сцені під час свят, їх залучають у дитячо-патріотичний рух «Юнармія», навчають стріляти.
Психолог, гештальт-терапевт Світлана Паніна зазначає, що наслідки такої мілітаризації можуть бути непередбачуваними.
«Якщо ми виховуємо людей в опозиції до всього світу, якщо ми виховуємо людей, які ворожі до всього світу, і виховуємо так, ніби вони оточені ворогами, то ми отримуємо людей досить параноїдальних. Тобто кожен, хто не «я» або «від мене відрізняється», ‒ він ворог», ‒ говорить Світлана Паніна.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов вважає мілітаризацію вимушеним заходом. Про це він написав у Facebook.
«Зміцнення бойових можливостей угруповання військ на півострові є відповіддю на агресивну політику України та західних країн, перш за все, США. Ухвалення резолюції (Генасамблеї ООН ‒ КР) нічого не змінює. Ніхто не може заборонити Росії захищати свої рубежі й підвищувати обороноздатність. У Криму буде стільки військ і військової техніки, скільки необхідно для надійного захисту нашого регіону», ‒ вважає Аксенов.
Директор військових програм Центру Разумкова підтримує думку про те, що Росія створює в Криму «непотоплюваний авіаносець».
«Вся діяльність Росії в Криму спрямована на те, щоб створити військову базу та підтримувальну інфраструктуру. Все інше на півострові ‒ зайве, і населення також», ‒ зазначає Микола Сунгуровський.
Генеральна Асамблея ООН 9 грудня ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму та припинити тимчасову окупацію території України.
Торік у грудні на Генасамблеї ООН також була ухвалена резолюція щодо Криму. Зокрема, в ній закликали Росію вивести свої війська з території півострова й засудили зростання російської військової присутності в Чорному й Азовському морях.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
