У парламентських виборах, які 21 липня відбудуться в Україні, бере участь низка політиків, громадських активістів з анексованого Криму, які переїхали на материкову частину країни після 2014 року, або раніше були тісно пов'язані з півостровом. Військовий експерт, колишній спікер Генштабу Збройних сил України Владислав Селезньов балотується за списком політичної партії «Сила права».
Якою бачить депутатську роботу Владислав Селезньов? Навіщо йому мандат народного депутата? Чи займатиметься він у Верховній Раді питаннями Криму, і що він може зробити, як депутат, для кримчан на півострові? В ефірі денного ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Ремовська шукає відповіді на ці запитання з кандидатом у народні депутати України, військовим експертом, колишнім спікером Генштабу ЗСУ Владиславом Селезньовим.
‒ Для вас це перший політичний досвід, Владиславе?
‒ Безумовно. 26 років своєї біографії я присвятив Збройним силам України, був практично їхнім ровесником. Я служив на різних посадах, у різних регіонах. Разом з українськими морськими піхотинцями виконував завдання у миротворчій місії ‒ це 12-та ротація спільного українсько-польського батальйону у 2009 році. Потім відомі кримські події, потім виконання завдань у межах антитерористичної операції на сході нашої країни, служба в Генштабі. Наприкінці 2017 року я звільнився зі Збройних сил України після закінчення контракту.
‒ А чому ви вирішили почати політичну кар'єру?
Потрібно мати власні важелі впливу на процеси, а не бути просто рупорами
– Для мене це абсолютно очевидний і логічний крок. Після закінчення військової кар'єри я почав працювати у складі команди громадської організації «Сила права», яка займається юридичною війною. У судах відстоює права внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від російської агресії. За п'ять років роботи наші юристи та правозахисники отримали понад тисячу позитивних рішень українських судів, які визначають провину російської агресії в тих чи інших складних життєвих ситуаціях українських громадян. Недавній приклад ‒ Анна Андрієвська, кримчанка, журналістка, яка в українському суді довела не тільки провину Росії в тому, що змінилися її життєві обставини, але й отримала рішення, відповідно до якого з Російської Федерації будуть стягнуті збитки понад 1 мільйон гривень. Але для того, щоб ми були максимально ефективні, потрібно мати власні важелі впливу на процеси, а не бути просто рупорами чи займатися громадською діяльністю.
‒ Тобто ви звинувачуєте українську державу в тому, що вона зробила недостатньо для таких людей, переселенців?
Громадська організація переросла у політичний рух, завдання якого ‒ перемога над Російською Федерацією
– Виникає парадоксальна ситуація: п'ять років триває війна. Весь цей час держава практично не займалася питаннями надання юридичної допомоги українським громадянам, які постраждали від російської агресії. Є величезна кількість інституцій, міністерств, що фактично мали б цим займатися, але фактично тільки «Сила права» надає реальну юридичну допомогу таким громадянам України. Так громадська організація переросла у політичний рух, завдання якого ‒ перемога над Російською Федерацією, перемога у війні. Щоб наша команда була ефективнішою на юридичних фронтах, ми йдемо до парламенту.
‒ Судячи зі свіжої соціології, до Верховної Ради ви, швидше за все, не потрапляєте.
Ми хочемо зайти до парламенту, щоб стати тією консолідуючою силою, спрямованою на боротьбу з Росією
– По-перше, давайте не загадуватимемо. По-друге, на найближчі три тижні основне завдання команди «Сили права» ‒ розповісти українському суспільству, що конкретно зроблено українськими правозахисниками для відстоювання прав українських громадян в українських судах. Заарештовано понад 3,5 мільярда доларів ‒ це ті активи, які Російська Федерація не може використовувати, тому що вони заарештовані рішеннями українських судів. Роботи попереду дуже багато. Вести торги з серії: потраплю я до парламенту чи не потраплю ‒ сьогодні для мене це не принципова позиція. Найголовніше ‒ результат, і наша команда його демонструє. Ми хочемо зайти до парламенту, щоб стати тією консолідуючою силою, спрямованою на боротьбу з Росією. Я не звертаю уваги на соціологію, швидше ‒ на риторику основних політичних гравців щодо війни України з Російською Федерацією. Дуже багато міркувань, різного роду красивих заяв, але немає практичних результатів.
‒ Самі ви не з Криму, але виросли там, вірно?
Події 2014 року для мене були Рубіконом
– Народився я в центральному Казахстані, недалеко від міста Караганда, але, коли мені було 2 роки, ми з мамою переїхали до Криму. Були проблеми, пов'язані з моїм здоров'ям, тому практично з 1975 року ми жили в Криму. Там я закінчив школу, військове училище, і практично вся моя військова кар'єра минула на території Криму. Відомі події 2014 року для мене були Рубіконом, коли я для себе остаточно ухвалив рішення, що не може бути іншого шляху, окрім відстоювання основної позиції, що Крим ‒ це Україна. Виконавши завдання з інформаційного забезпечення діяльності українських військ на території півострова, у квітні 2014 року я вивів команду Кримського регіонального медіа-центру на материкову частину країни, отримавши перед цим наказ. Буквально через місяць я відбув у район проведення АТО й там провів весь 2014-й. Крим для мене практично ‒ рідна земля. Це дивовижне місце, і я вірю, що роблю все для того, щоб він не просто номінально вважався Україною, а й був частиною єдиної незалежної країни.
‒ Як ви та ваша політична сила бачите шляхи деокупації Криму?
‒ Позиція нашої політичної сили викладена у програмі, вона доступна. Основні законопроекти, які підготувала команда «Сили права», є у вільному доступі на сайті, і будь-хто може з ними ознайомитися. Я впевнений, що як тільки політичне крило нашої команди зайде до парламенту, ми зробимо все для того, щоб ці законопроекти стали законами. Вони спрямовані на те, щоб максимально ефективно провести заходи щодо деокупації, реінтеграції Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
‒ Про які конкретно документи та ініціативи ви говорите?
Я змушений констатувати, що Україна програє інформаційну війну у світі
– Наприклад, це законопроект, в якому детально розписується, хто і яку відповідальність, яким чином має нести (у зв'язку з окупацією Криму ‒ КР). Ми маємо абсолютно чітко класифікувати людей, які проживають на території окупованого Криму: непричетні до тих чи інших подій окупації і опинилися там волею долі, причетні до окупації, військові злочинці. Ступінь відповідальності кожної категорії різна. Я всіх запрошую на сайт «Сили права» ‒ усі ці документи доступні для вивчення. Важлива також інформаційна боротьба з Росією. Я змушений констатувати, що Україна програє інформаційну війну у світі. Фінансовий ресурс Російської Федерації незрівнянно більший, ніж в України. Але це не привід опускати руки ‒ це привід шукати можливості робити асиметричні дії, щоб бути максимально ефективним. Окрім того, рішення українських судів сьогодні є тим наріжним каменем, що надалі використовуватиметься державою Україна для подачі позовів до міжнародних судів проти Російської Федерації. Це та сама основа, яка дозволить нам у пух і прах розбити державу-агресора.
‒ Як гадаєте, у Криму стежать за цими виборами, за політикою України щодо окупованих територій?
‒ Я постійно на зв'язку з кримчанами ‒ друзями, близькими, рідними, коханими ‒ і я точно знаю, що на кримських пабліках топновини ‒ це новини з України. Часом складається враження, що ні кримських, ні російських новин там немає, а є тільки українські. Зрозуміло, вони подаються в негативному ключі, але тим не менше ті, хто має бажання і допитливий розум, використовують усі можливості, щоб отримувати з першоджерела об'єктивну та неупереджену інформацію з материкової частини України. Ми використовуємо всі сили і всі можливості, щоб такої інформації було більше, щоб наблизити ту саму мить перемоги над Росією. Я впевнений, що в Криму досі проживає досить велика кількість людей, які чекають, коли українська влада повернеться на тимчасово окупований півострів.
Кримчани на виборах до Верховної Ради України 2019 року
В цьому році в рядах української влади може посилитися команда кримчан. Про намір боротися за мандати народних депутатів на майбутніх парламентських виборах уже оголосили близько десяти політиків, чиновників і громадських діячів – вихідців з Криму.
За партійними списками до Верховної Ради України балотуються п'ять членів Меджлісу кримськотатарського народу: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз (партія Петра Порошенка «Європейська солідарність»), голова Меджлісу Рефат Чубаров (партія «Сила і честь» Ігоря Смешка), Гаяна Юксель (Партія зелених України), член Меджлісу кримськотатарського народу і Світового конгресу кримських татар Абмажит Сулейманов («Народний Рух України»).
На вибори до Верховної Ради йдуть не тільки представники Меджлісу кримськотатарського народу. Серед них – українська журналістка і державний діяч кримськотатарського походження, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар (партія «Українська стратегія Гройсмана»), делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров, координатор ініціативи «КримSOS» Таміла Ташева і виконавчий директор благодійного фонду «ВостокSOS» Олександра Дворецька (всі троє – від партії «Голос» Святослава Вакарчука), блогер і дизайнер з Криму Ліза Богуцька (партія Володимира Зеленського «Слуга народу»), кримчанин, колишній народний депутат України, бізнесмен Андрій Сенченко («Сила права»), громадський діяч, волонтер, переселенка з Криму Наталія Лютикова («Народний Рух України»).
Також читайте інтерв'ю з кандидатами в народні депутати України, пов'язаними з Кримом:
(Текст підготував Владислав Ленцев)
