Доступність посилання

ТОП новини

Навальний та мапа Росії з Кримом: «Опозиція підтримує кремлівський наратив»


Олексій Навальний (колаж)
Олексій Навальний (колаж)

Штаб російського опозиційного політика Олексія Навального випустив мапу протестної активності на сайті «Свободу Навальному!», на якій Крим позначений як частина Росії. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров стверджує, що звернувся до керівника штабу Навального Леоніда Волкова з пропозицією виправити це, однак той відмовив.

Згідно з мапою на сайті «Свободу Навальному!», станом на 29 березня про своє бажання вийти на протест із вимогами звільнити опозиційного політика повідомили близько двох тисяч користувачів, які позначили себе як жителі Криму. Найбільша кількість заявлена у Севастополі та Сімферополі ‒ приблизно по 500 осіб. Про те, чому в Навального не хочуть прибирати півострів з карти Росії та наскільки це питання болісне для російської опозиції, в ефірі Радіо Крим.Реалії разом із ведучим Сергієм Мокрушиним обговорювали голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, російський адвокат Микола Полозов і російський політичний журналіст Олександр Риклін.

‒ Перш за все, треба сказати, що журналісти Крим.Реалії надіслали безліч запитів представникам мережі штабів Олексія Навального, серед них і Леоніду Волкову, проте відповідей на них не отримали. Отже, Рефате, як відбувалося ваше спілкування зі штабом Навального з приводу мапи Росії з Кримом?

Чубаров: Я написав Леоніду Волкову в месенджер, і, незважаючи на те що ми з ним не знайомі, він досить швидко відповів. Зрозуміло, у мене не було очікувань, що він відразу піде на зустріч, я приблизно уявляв, що за аргументи він наводитиме. За словами Волкова, вони прекрасно розуміють, що Крим анексований ‒ я поправив, що окупований, що триває спроба анексії ‒ однак сказати про це вони не можуть, тому що тепер у російському законодавстві є відповідна норма: за твердження про те, що Крим не є російським, загрожують кримінальним покаранням. Інші мої аргументи все одно наштовхувалися на таке саме виправдання, і врешті-решт я вирішив зробити цю історію публічною без деталізації розмови. Я чесно попередив про це Волкова й написав невеличкий пост, не очікуючи, що він отримає такий резонанс ‒ зокрема й серед російської опозиції, якщо вважати, що така існує.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

‒ Як на вашу думку, з огляду на те, що Олексій Навальний зараз перебуває у складних умовах ‒ в ув'язненні після спроби отруєння ‒ наскільки важливе тут питання Криму, позиція його самого та його соратників?

Росіийська опозиція просто уникає відповіді на кримське питання
Рефат Чубаров

Чубаров: Такого роду міркування вже звучали в обговоренні мого допису: мовляв, не знайшов би ти, Рефате Чубаров, більш вдалий час, а то зараз Навальний у в'язниці, чому треба допомагати Путіну розправлятися з ним? Але я передбачав це і спочатку написав: якщо хочете справедливості у своєму домі, перестаньте мародерствувати в чужому. Мало хто з російської опозиції звернув на це увагу ‒ вірніше, вони просто уникають відповіді на кримське питання. Треба визнати, що значна частина цієї опозиції намагається свідомо використовувати Крим заради привертання симпатій російських громадян. Це сумно.

‒ Як ви думаєте, кримчани, які повідомили про готовність вийти на мітинг за звільнення Олексія Навального, дійсно зроблять це?

Російське суспільство не усвідомлює, що основна причина тоталітарності управління в цій країні ‒ імперські устремління держави щодо своїх сусідів
Рефат Чубаров

Чубаров: Волков мені теж намагався сказати, що на останніх організованих штабом Навального акціях ‒ коли проходили суди ‒ у Криму були дуже багатолюдні мітинги. На що я посміявся і сказав: якщо ви вважаєте, що декілька людей на площі окупованого Криму в оточенні сотень поліцейських ‒ це багатолюдний мітинг, тоді ви не знаєте, що там відбувається. Серед симпатиків Навального також траплялися аргументи: мовляв, змиріться з таким картографічним зображенням Криму, тому що важливіше об'єднати всіх, хто виступає проти Путіна, ніж сперечатися про те, як зображений півострів. По-моєму, абсолютно зрозуміло, що переважна частина прихильників Навального підтримує Путіна в питанні Криму і вважає його частиною Росії. Москва дуже довго виховувала своїх громадян ‒ і насамперед, етнічних росіян ‒ в дусі імперськості. Багато з них, публічно визнаючи Крим захопленим, вважають, що Росія мала на це право. Це головна проблема російського суспільства: воно не усвідомлює, що основна причина тоталітарності управління в цій країні ‒ імперські устремління держави щодо своїх сусідів. Тут прямий зв'язок, якого російський обиватель не бачить ‒ між агресією проти Тбілісі, проти Києва, між захопленням Криму й диктатурою у нього вдома.

‒ Дякуємо. Миколо, як у Росії переслідують тих, хто яким-небудь чином заперечує «російську приналежність» Криму ‒ наприклад, публікуючи мапу країни без нього?

Полозов: Наразі жодної кримінальної відповідальності за публікацію карти Росії без окупованого Криму не існує. Горезвісна стаття 280.1, на яку посилаються у Леоніда Волкова ‒ «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації» ‒ торік у грудні року була частково декриміналізована. Замість неї ввели адміністративну статтю 20.3.2, яка передбачає за ці заклики штрафи для фізосіб від 30 до 60 тисяч рублів, а якщо це відбувається з використанням ЗМІ або інтернету, то від 70 до 100 тисяч рублів. Причому важливо розуміти, що заклик ‒ це завжди вербальна дія, тобто або усна, або письмова промова з певним спонуканням до конкретних дій.

Микола Полозов
Микола Полозов

‒ Насправді команда Навального вже публікувала мапу Росії без Криму, як видно зі стоп-кадру з гучного фільму про «палац Путіна» в Геленджику. Про будь-які претензії російських силовиків до опозиціонерів саме з цього приводу в публічній площині інформації не було.

Розмови про те, що опозиціонерів можуть притягнути до якоїсь відповідальності за публікацію карти Росії без Криму, це несерйозно й не має сенсу
Микола Полозов

Полозов: Сама собою карта ‒ не заклик. Є ще адміністративна стаття 19.10 ‒ порушення законодавства про найменування географічних об'єктів, коли, наприклад, неправильно пишуть або перекручують назви міст. За цією статтею навіть притягували до відповідальності редактора одного видавництва, але, по-перше, штраф за неї становить від двох до трьох тисяч рублів, по-друге, відповідальність покладається тільки на посадових осіб. Тому розмови про те, що опозиціонерів можуть притягнути до якоїсь відповідальності за публікацію карти Росії без Криму, це несерйозно й не має сенсу. Звичайно, можуть притягнути «по бєспрєдєлу» ‒ але тоді яка різниця, карта чи не карта?

‒ Голова Меджлісу сказав, що прихильники Навального вважають це прохання щодо карти невчасним. Що ви думаєте?

Якщо опозиція публікує карту з Кримом як частиною Росії, вона працює на кремлівський наратив
Микола Полозов

Полозов: Звичайно, російська опозиція робить усе можливе в умовах, що склалися, тим більше, що її лідер Олексій Навальний все-таки перебуває в колонії, і він точно такий же політв'язень, як і сотні інших російських, українських політв'язнів, які страждають від путінського режиму. Але навіть якщо опозиція, виступаючи проти Кремля, публікує карту з Кримом як частиною Росії, не вказуючи, що це тимчасово окупована територія або не виключаючи півострів з неї ‒ виходить, що опозиція працює на кремлівський наратив. На мій погляд, це суперечить нормам міжнародного права, позиції цивілізованого світу і жодним чином не додає очок самій опозиції.

‒ Дякуємо. Олександре, на вашу думку, чому російська опозиція так довго і так складно шукає відповідь на запитання «чий Крим?»

Риклін: Відповідь тут, на перший погляд, проста й очевидна: звичайно, Крим, згідно з усіма міжнародними договорами ‒ це територія України. За фактом зараз він окупований Росією ‒ і ось тут починаються складності. Так чий зараз Крим? Там стоять російські війська, діють російські закони. Зрозуміло, що все це незаконно, але фактично це так, ми це маємо якимось чином враховувати ‒ нерозумно ігнорувати. Усередині російської опозиції є певні розбіжності не щодо факту анексії Криму, а з приводу того, що з півостровом відбуватиметься надалі. Для мене більш-менш очевидно, що для будь-якої нової влади факт визнання того, що Крим ‒ це чужа територія, буде необхідний навіть не з точки зору моральності, а з точки зору прагматики. Міжнародне товариство не буде ставитися з довірою до будь-якої російської влади, яка не визнає очевидне. Вона буде змушена запустити процес передачі Криму Україні ‒ і це важка історія, це займе певний час. Що стосується мапи, я б не звертав на неї такої великої уваги. Насправді команді Навального було важливо показати, що в Криму теж існують протестні настрої, що там готові вийти на мітинг проти влади. Я розумію болісність теми, всю її гостроту, але хотів би закликати всіх спокійніше ставитися до цього.

Олександр Риклін
Олександр Риклін

‒ Редакція Крим.Реалії готова надати слово представникам штабу Навального, якщо вони надалі захочуть якось прокоментувати цю ситуацію та думки й оцінки, що пролунали в нашому ефірі.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG