У Києві відбулася презентація документального фільму «Кримські Аскери». Автори фільму розповіли про участь кримських татар у захисті України від російської агресії. Також на заході пролунала думка, що час ненасильницького спротиву минув. Крим.Реалії вирішили уточнити в експертів і правозахисників, чи стосується це також кримських татар, які живуть на території анексованого Криму.
За інформацією керівника Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва, озвученою на презентації фільму, сьогодні у лавах ЗСУ служать близько двох тисяч кримських татар. Водночас відомо, що понад десять тисяч кримськотатарських сімей виїхали з Криму, щоб уникнути мобілізації до російської армії.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров у коментарі Крим.Реалії зазначив, що кримські татари в Криму довели свою лояльність Україні.
Воює Україна, ми в тому числі. Окремої війни кримських татар із Росією немаєІльмі Умеров
«Ми зобов'язані шанувати Аскерів – воїнів-героїв, організовувати їм усілякі почесті. Але робити це не для того, щоб перед кимось звітувати та доводити, що в нас достатньо людей на війні. До реалізації прав це не має стосунку. Неприпустимо ставити вирішення правових питань у залежність від лояльності. Кримські татари не мають жодних намірів змінювати методи боротьби за свої права, вони будуть, як і раніше, ненасильницькі. Як і всі громадяни України, кримські татари зобов'язані захищати свою країну. Але реалізувати права корінного народу в Україні зобов'язана сама Україна, і не слід розглядати це через призму війни з Росією. Воює Україна, ми в тому числі. Окремої війни кримських татар із Росією немає. Росії поразки завдасть Україна, а ми – зокрема, тобто у складі ЗСУ», – зазначив заступник голови Меджлісу.
Один із головних героїв фільму «Кримські Аскери», командир батальйону «Крим» Іса Акаєв вважає, що кримським татарам і всім проукраїнським кримчанам у Криму потрібно бути готовими до активної підтримки ЗСУ під час заключної фази деокупації Кримського півострова.
Треба бути готовими під час входження до Криму ЗСУ всіляко підтримувати наш наступІса Акаєв
«Моє бачення цього таке: по-перше, ми маємо максимально організуватися з урахуванням того, що наш ворог постійно шукає можливості наростити свою військову міць у всіх аспектах. По-друге, і це, напевно, одне з найважливіших завдань, потрібно налагодити збір та передачу інформації про нашого ворога, про його переміщення, місця дислокації тощо. І третє, бути готовими під час входження до Криму ЗСУ всіляко підтримувати наш наступ і всіляко чинити спротив ворогові», – поділився своєю точкою зору з Крим.Реалії комбат.
Колишній політв'язень Кремля Ісмаїл Рамазанов упевнений, що «у Криму критично важливо залишатися кримськотатарському народу в тому самому статусі, в якому він є».
Закликати до збройного спротиву зараз дуже рано. Якщо хтось хоче зі зброєю в руках захищати Україну, то краще виїхати і робити це в лавах ЗСУІсмаїл Рамазанов
«Чинити збройний спротив – це самогубство. У росіян вистачить військової сили, щоби придушити такий спротив, а потім влаштувати геноцид кримських татар. Хоча я не виключаю такого варіанта, коли вони зрозуміють, що програють війну, то почнуть вриватися до будинків кримських татар і влаштовувати в Криму етнічні чистки. Проте закликати до збройного спротиву зараз дуже рано. Якщо хтось хоче зі зброєю в руках захищати Україну, то краще виїхати і робити це в лавах ЗСУ у вже існуючих кримськотатарських підрозділах. Другий момент, не секрет, що кримчани активно передають у відповідні українські служби інформацію, у тому числі за допомогою якої ЗСУ завдають шкоди військовим об'єктам у Криму. Думаю, що за умов жахливої окупації – це вже великий героїзм. Архіважливо, щоб кримчани відчували підтримку з боку Києва та якомога менше критики на свою адресу», – поділився своїм баченням проблеми з Крим.Реалії активіст.
На думку радянського дисидента, кримського правозахисника Олега Софяника, для кримчан загалом «стратегія мирного спротиву російській окупації та боротьба за права людини в Криму є найбільш вірним та ефективним шляхом боротьби за свободу».
Саме мирний протест та активна правозахисна діяльність – найефективніші у боротьбі з путінським режимом та окупацією в КримуОлег Софяник
«Мирний спротив радянських дисидентів і правозахисників комуністичному тоталітарному режиму призвів до краху радянської імперії. Польська незалежна профспілка «Солідарність» своїми протестними акціями повалила комуністичний устрій у Польщі. Мирні протести громадян спричинили падіння диктаторських комуністичних режимів у всій Східній Європі, Югославії, Албанії, Монголії. Потужний мирний спротив знищив режим апартеїду в ПАР. Саме мирний протест та активна правозахисна діяльність – найефективніші у боротьбі з путінським режимом та окупацією в Криму. Перехід до збройної боротьби призведе лише до консолідації режиму та до більш масштабних і жорстоких репресій. Наявність у Криму величезного репресивного апарату та великої кількості інформаторів робить збройний шлях боротьби найнеефективнішим і тупиковим. Прийде час, і путінська імперія повторить долю всіх імперій – розсиплеться порохом», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії правозахисник.
Слід зазначити, що за майже десятиліття незаконної анексії Кримського півострова частина кримських татар виявилася залученою до служби в органах влади країни-агресора, а деякі кримськотатарські громадські діячі стали рупорами російської пропаганди.
«Росія не просто товаришує з кримськими татарами, а виходжує їх і фінансує нашу музику, танці, культуру та робить так, щоб кримськотатарський народ почував себе справді вдома, господарем своєї Батьківщини», – стверджує голова комісії Громадської Палати Криму з питань міжнаціональних, міжконфесійних відносин і народної дипломатії Ібраїм Ширін.
Радник російського голови Криму, президент товариства кримських татар «Инкишаф» Ескендер Білялов заявляє, що «кримські татари побачать ще багато хорошого від Росії».
«Послідовність президента (сусідньої Росії – КР), закон про реабілітацію, будівництво Соборної мечеті, я думаю, що далі кримськотатарський народ побачить ще більше хорошого від Російської Федерації», – заявляє Білялов.
Кримськотатарський проросійський громадський діяч Заур Смирнов просуває наративи Кремля про нездатність України повернути контроль над Кримом і про те, що майбутнє України залежатиме від позиції керівництва Росії.
Експерти зазначають, що у 2023 році відбулося посилення протестних настроїв у Криму, проукраїнське підпілля не лише розвідує розташування і переміщення російської військової техніки та особового складу, а й наводить на цілі українські дрони та ракети. Протестні акції проводять організовані рухи «Жовта стрічка» та «Кримські бойові чайки». З вересня 2022 року на півострові діє партизанська організація «Атеш», яка називає себе «військовим рухом українців і кримських татар» на окупованих Росією українських територіях та в самій Росії. «Атеш» у перекладі з кримськотатарської мови означає «вогонь». У Криму помітна активність учасників руху #LiberateCrimea та інших проукраїнських груп, а також окремих активістів.
Кримський півострів став центром уваги київських військових, а президент України Володимир Зеленський заявив на початку цього року, що ізоляція Криму є головним пріоритетом для ЗСУ у 2024 році.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
