Запаси води в Чорноріченському водосховищі, яке постачає Севастополь, продовжують зменшуватися. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії, який побував у Байдарській долині, де розташоване водосховище.
За його інформацією, розміри водного дзеркала помітно скоротилися, вода відступила від дамби і від берегів на сотні метрів, утворивши коси й острівці обміління.
20 листопада в ефірі місцевого телеканалу «СТВ» російський глава Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що запаси води в Чорноріченському водосховищі зменшуються до критичних позначок.
«Зараз у нас в Чорноріченському водосховищі 13,8 млн кубічних метрів. Ви бачите, зменшення (запасів води) все одно відбувається... Зрозуміло, що цього обсягу нам вистачить спокійно до початку січня», – сказав чиновник.
У вівторок 24 листопада на території Кримського півострова, в тому числі і в Севастополі, пройшли дощі. Про поповнення водосховищ російська влада поки не повідомляла.
Околиці річки Бельбек: будівництво водозабору для Севастополя (фотогалерея)
Обсяг Чорноріченського водосховища становить 64 млн кубометрів. У вересні 2014 року його запаси води зменшувалися до 7,5 млн кубометрів – це критична позначка, нижче якої проводити забір води не можна через загрозу порушення балансу підземних вод.
9 листопада в.о. російського заступника голови Севастополя Володимир Базаров повідомляв, що обсяг води у водосховищі становить 14,412 млн кубометрів.
На річці Бельбек між севастопольськими селами Дальнє і Верхньосадове триває будівництво водозабірних споруд. Ковшевий водозабір призначений для перекидання весняних паводкових вод у Чорноріченське водосховище.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
