Доступність посилання

ТОП новини

Військова допомога Україні з боку Заходу є ризикованішою, ніж санкції, бо може посилити ескалацію – ICG


Ілюстраційне фото. Фрегат ВМС Збройних сил України «Гетьман Сагайдачний та есмінець ВМС США «Дональд Кук» під час міжнародних військових навчань «Сі Бриз». Одеса, 1 вересня 2015 року

Жодна західна країна не хоче ризикувати і встрявати у війну з Росією, адже немає «магічного поєднання» політичних дій, які гарантовано зупинять подальшу агресію Кремля. Утім, це не означає, що ескалації не можна завадити. Про це пишуть аналітики Міжнародної кризової групи(ICG).

«Слід поєднати методи стримування і діалогу, аби сприяти поверненню російських сил назад додому. Українській армії та проросійським сепаратистам(йдеться про підтримуваних Росією бойовиків – ред.) – повернутися до угоди про припинення вогню в липні 2020 року, а Москві та Києву до мирних переговорів», – пишуть аналітики ICG.

Україна намагається залучити Захід та вплинути на Росію. Зокрема, закликає до цього США, НАТО, Туреччину, Німеччину та Францію. Західні партнери закликають Кремль зупинитись, обіцяють наслідки, якщо російські війська перетнуть кордон.

Та перш за все, на думку авторів, НАТО й Європа мають домовитись: якою буде реальна відповідь – колективна й індивідуальна, – якщо Росія та підтримувані неї суди підуть у наступ. А також треба визначити, як діяти, якщо Кремль не нападе, проте зберігатиме таке розташування своїх військ на українському кордоні, брязкаючи зброєю, пишуть аналітики. І переконувати Росію в тому, що ці наслідки цілком реальні краще непублічно і тихо – це буде дієвіше, ніж гучні заяви.

«Невійськові механізми впливу, що є на порядку денному, подібні між собою – це додаткові санкції. Вони можуть включати, скажімо, заборону запозичень та співпраці з експортно-орієнтованими російськими енергетичними та металургійними компаніями та контрольованими державою банками, відрізання Росії від банківської мережі SWIFT та подальше обмеження доступу Росії до західного фінансування, зокрема, і щодо суверенного боргу Росії на вторинному ринку», – йдеться в матеріалі дослідників.

Санкції можна використовувати і за дзеркальним принципом, озвучивши Росії, які обмеження Захід готовий зняти у відповідь на ті чи інші кроки з деескалації, припускають автори аналізу.

Використання ж військового тиску як стримуючого фактору, на їхню думку, є дещо складнішим, адже може посилити ризик ескалації. Можна підсилити військову допомогу Україні, проте «не схоже, що посилення озброєння суттєво допоможе Україні, якщо російські танки в’їдуть». Розміщення західних радників на передовій чи надання Україні повітряної підтримки було б теж непродуманим, адже це може, у підсумку, значно розширити конфлікт, додають дослідники.

Що ж стосується України, аналітики Міжнародної кризової групи стверджують, що Київ та Москва мають «обговорити прийнятні умови для постачання води до Криму», умови проведення виборів на Донбасі та права непідконтрольних поки частин Донбасу за умов переходу їх під контроль України.

Росія останніми тижнями активно нарощує військову присутність біля українських кордонів і в анексованому Криму. За даними розслідувачів, вже стягнула 80 тисяч військових до східного кордону з Україною та у Криму. Також розслідувачам вдалося зафіксувати великий табір російських військових у Воронезькій області, за 250 кілометрів від кордону з Україною.

У Білому домі 8 квітня заявили, що Росія на даний час має біля кордону з Україною більше військ, ніж будь-коли з 2014 року.

У Кремлі заявили, що пересування російської армії територією Росії не повинне викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.

Західні союзники України – США, ЄС, G7 та НАТО – висловили Києву свою підтримку.

«Ми так давно готуємось, хай вже йдуть» – добровольці з Донбасу під час навчань (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00
XS
SM
MD
LG