Президент Польщі Анджей Дуда заявляє, що нині неможливе повернення до звичних бізнес-зв'язків з Росією, а «Північний потік-2» потрібно демонтувати.
«Занадто багато країн давали знати, що вони згодні якось задобрювати Росію, щоб вести з нею бізнес, як зазвичай. Я хотів би нагадати, що «Північний потік-2» почав діяти (почалося будівництво – ред.) після незаконної анексії Криму. Немає повернення до звичайного бізнесу у зв'язках із Росією, коли Росія воює проти України, нападає, окупує законні, міжнародно визнані кордони України, її території. Зміна політики на Заході – це не просто повне припинення «Північного потоку-2», а також ліквідація, повний демонтаж цього потоку... Через руйнування та знищення України ми не маємо змоги повернутися до 23 лютого цього року. Треба звільнити всю територію України разом із Кримом у міжнародно визнаних кордонах», – заявив Дуда у Києві під час саміту «Кримської платформи».
Під час своєї промови Дуда кілька разів наголосив, що Крим – це Україна.
«Крим є і залишається такою самою частиною України, як Гданськ та Люблін – це Польща, Ніцца – це Франція, Кельн – Німеччина, Роттердам – Нідерланди», – сказав польський президент.
Газопровід «Північний потік-2» прокладений дном Балтійського моря від російського міста Усть-Луга до німецького Грайфсвальда. Протягом 2016-2018 років низка європейських країн – Німеччина, Швеція, Фінляндія, Данія – надавали дозволи на будівництво цього газопроводу у своїх економічних зонах. У Німеччині будівництво німецької ділянки газопроводу почалося у 2018 році. Роботи з укладання труб газопроводу завершилися у вересні 2021 року.
Після того, як восени 2021 року Росія стала концентрувати війська біля українських кордонів, США неодноразово погрожували зупинкою «Північного потоку» в разі нової російської агресії проти України.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 22 лютого повідомив, що зупинив сертифікацію газопроводу «Північний потік-2» на тлі визнання Москвою угруповань «ДНР» та «ЛНР» як «незалежних держав».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
