Доступність посилання

ТОП новини

У МЗС України назвали п'ять головних напрямків діяльності «Кримської платформи»


Еміне Джеппар, архівне фото

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в інтерв'ю українському виданню «Тиждень» назвали п'ять головних напрямків діяльності «Кримської платформи».

«Зараз діяльність Платформи зосереджена на п'яти пріоритетних напрямках. Перш за все це консолідація політики невизнання анексії Криму Росією, посилення ефективності санкцій, забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та Східному Середземномор'ї. Надзвичайно важливим аспектом роботи Платформи є захист прав людини, зокрема, забезпечення свободи вираження поглядів та мирних зібрань, а також забезпечення освітніх, культурних і релігійних прав корінних народів державою-агресором. І нарешті, Платформа зосереджується на подоланні негативного впливу тимчасової окупації Криму на економічну і екологічну ситуацію на півострові», – зазначила Джеппар.

Вона підкреслила, що мета «Кримської платформи» – консолідувати увагу і ресурси міжнародного співтовариства в питанні деокупацію Криму.

«Кримська платформа повинна стати зовнішньополітичним елементом загальної стратегії деокупації півострова. Кінцевою метою є відновлення суверенітету України над півостровом. Для її досягнення тактично важливо посилити прагнення міжнародного співтовариства, спрямовані на відновлення поваги до усталених норм і принципів міжнародного права і невизнання будь-яких спроб змінити міжнародно визнані кордони силовими методами. Фактично мова йде про спільний пошук відповідей на злочини Росії в Криму», – заявила представник МЗС України.

Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.

Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG