Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар 4 листопада обговорила з послом Канади в Україні Ларисою Галадзою створення Кримської платформи з деокупації півострова.
Як мовиться у повідомленні українського зовнішньополітичного відомства, співрозмовниці погодилися, що платформа несе «потужний сигнал» у питанні підтримки України міжнародною спільнотою.
«Пані посол Канади чітко заявила, що позиція її уряду щодо Криму ніколи не зміниться і Канада й надалі докладатиме максимум зусиль для підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Вона також поділилася враженнями від відвідування пункту пропуску «Каланчак», – йдеться у повідомленні.
Еміне Джеппар розповіла послу Канади, як російська влада в Криму забороняє трансляцію українських телеканалів, порушують права українців і кримських татар на освіту.
29 жовтня Україна презентувала партнерам в Європейському союзі й НАТО «Кримську платформу» – нову міжнародну ініціативу, яка повинна сприяти деокупації півострова.
Раніше заступник генерального секретаря – політичний директор Європейської служби зовнішньої діяльності Енріке Мора повідомив, що Євросоюз повністю підтримує ідею України створити платформу з деокупації Криму.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
