Європейський Союз відзначає «серйозне погіршення» ситуації з правами людини у Криму. При цьому міжнародним організаціям та правозахисникам, як і раніше, відмовляють у доступі на півострів. Про це мовиться у заяві представника зовнішньополітичної служби ЄС Петера Стано за результатами зустрічі представників ЄС та України в Брюсселі.
«ЄС підтвердив свою підтримку реалізації Спільної декларації, підписаної на саміті («Кримська платформа» – КР). (...) Обидві сторони також обмінялися думками щодо ситуації з безпекою та про зростаючу мілітаризацію півострова з боку Російської Федерації», – йдеться у заяві.
Повідомляється, що «ЄС не визнає і не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією».
Раніше в МЗС України повідомили, що в Брюсселі українська делегація обговорила подальші кроки щодо розвитку «Кримської платформи», а також питання безпеки, прав людини та санкційної політики ЄС щодо Криму.
Рада ЄС ухвалила рішення надати Україні 31 мільйон євро на зміцнення обороноздатності.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
