Із дамби Нижньо-Чурбашського хвостосховища в Керчі добули вже більш ніж мільйон тонн токсичного піску. Про це 19 жовтня в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів кримський активіст Михайло Меньшиков.
«За даними відкритих джерел, за три роки розробки піску було видобуто понад мільйон тонн. А станом на 2018 рік можна сміливо говорити про суму, яка наближається до півтора мільйони тонн», – сказав Меньшиков.
3 жовтня кримський еколог Маргарита Литвиненко висловила думку, що видобуток піску з дамби Нижньо-Чурбашського хвостосховища в Керчі може призвести до екологічної катастрофи.
1 лютого 2018 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України повідомило, що Київ відстежує наслідки широкомасштабного видобутку токсичного піску з дамби Нижньо-Чурбашського хвостосховища, де зберігалися отруйні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат». За заявою українського міністерства, видобуток піску загрожує навколишньому середовищу Керченського півострова і Чорного моря, а також «створює надзвичайну ситуацію і загрожує здоров'ю людей».
У травні 2017 року підконтрольна Кремлю Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура заборонила видобувати пісок із дамби Нижньо-Чурбашського хвостосховища.
2016 року в мережі з'явилося відео, на якому Нижньо-Чурбашське сховище відходів виглядає як розритий кар'єр, і видно, як важка техніка видобуває і вивозить звідти пісок.
Депутат підконтрольного Кремлю кримського парламенту Юрій Юр'єв (фракція ЛДПР) 2016 року стверджував, що на будівництві об'єктів на території Керченського півострова може використовуватися «отруєний отрутою пісок».
В українському міністерстві відзначили, що кількість миш'яку в відходах перевищує гранично допустиму концентрацію у 500 разів, вміст сурми – в три рази, ванадію – в 3,5 разів, хрому – в 1420 разів, фосфору й заліза – 341 і 370 відповідно. У піску дамби, що межує з відходами, вміст миш'яку в 377 разів вищий гранично допустимої концентрації. В глибині насипу концентрація небезпечних сполук зменшується, але їх усе одно в 40 разів більше, ніж гранично допустима концентрація, підкреслили в українському міністерстві.
Хвостосховище (спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин) експлуатувалося з 1968 року і призначалося для збору отруйних відходів збагачення руд Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, зараз використовується російською владою Криму. Скидання пульпи в хвостосховище припинилося 1994 року разом із роботою Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, проте зараз, за повідомленнями кримських ЗМІ, ці відходи використовують для будівництва. Площа ділянки, де відбувається видобуток, становить 64 288 квадратних метрів (довжина – 860 метрів, ширина – 75 метрів).
