Україна запросила на саміт «Кримської платформи», запланований на 23 серпня 2021 року, канцлера Німеччини Анґелу Меркель. Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на пресконференції з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом у Берліні 9 червня.
«Я вдячний Німеччині за те, що ця ініціатива підтримується, і що підтримана ідея проведення саміту «Кримської платформи», який відбудеться 23 серпня в Україні. Ми чекатимемо канцлера Німеччини на цьому заході, їй надіслане запрошення. Ми вважаємо, що Крим – це питання, яке заслуговує найвищої уваги, тому що Німеччина завжди послідовно виступала на захист міжнародного права і прав людини, і важко собі зараз уявити в Європі місце, де міжнародне право і права людини порушуються гірше, ніж коли-небудь після завершення Другої світової війни», –цитує Кулебу «Інтерфакс-Україна».
Тим часом Маас наголосив, що Крим залишається на порядку денному постійно.
«Це видно вже з того, що я, як голова ради міністрів в Раді Європи ще раз наголосив і назвав анексію Криму такою, що суперечить міжнародному праву. Це не зміниться. Позиція наша залишається, ми підтримуємо українську ініціативу створити «Кримську платформу», – додав він.
За словами Кулеби, Німеччина підтримує проведення саміту «Кримської платформи».
Нагадаємо, 20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-ої річниці Незалежності України.
Перша заступник глави МЗС України Еміне Джеппар в ефірі телеканалу «Дом» розповіла про те, що українське зовнішньополітичне відомство поки не планує оприлюднити перелік країн, які підтвердили свою участь у саміті «Кримська платформа», який відбудеться 23 серпня. За її словами, таке рішення ухвалене через протидію Росії.
Речник МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
