Підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляційні скарги на продовження арешту ще двом фігурантам Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Мемету Бєлялову і Марлену Асанову. Вони залишаться за ґратами до 9 грудня 2018 року.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, засідання пройшло в закритому режимі, Асанов і Бєлялов брали участь у ньому через відеозв'язок.
Дружина Марлена Асанова, Айше розповіла Крим.Реалії, що «адвокат був за призначенням». Адвокат Мемета Бєлялова, Едем Семедляєв брав участь в засіданні разом зі своїм підзахисним із СІЗО.
«Зі слів перекладача, Марлен клопотав про допущення на оголошення рішення родичів, проте прокурор протестував проти цього клопотання, і суд вирішив зробити навіть оголошення закритим», – додала Айше Асанова.
Напередодні Верховний суд Криму не задовольнив апеляційну скаргу адвокатів на продовження запобіжного заходу іншим фігурантам Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і кримського татарина, мусульманин Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи «Хізб ут-Тахрір».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши організацію до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.