Доступність посилання

ТОП новини

Фігуранту кримської «справи Хізб ут-Тахрір» Газієву знову викликали «швидку» до суду – активісти


Сервет Газієв

У четвер 10 червня в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону (Росія) знову викликали «швидку» фігуранту сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» 61-річному Сервету Газієву через погіршення стану його здоров'я. Про це Крим.Реалії повідомили в громадському об'єднанні «Кримська солідарність».

Активісти уточнили, що це вже п'ятий подібний випадок. За їхньою інформацією, вранці в СІЗО Газієву зробили анестетик через скарги на біль, але все одно привезли до будівлі суду для участі в процесі. Через 20 хвилин після доставки і початку засідання у Сервета Газієва почався повторний напад. Судова колегія вирішила оголосити перерву в процесі та змушена була викликати медиків. Фельдшер зробив кримчанину ін'єкцію знеболювального, але підсудному легше не стало.

«Суд зараз перенесли, оскільки моєму старшому братові стало зле, стан критичний. У нього постійно напади в кишківнику, а сьогодні ще додався й кашель. Приїхали медики, карета медичної допомоги, і зробили укол. Вони сказали, що у нього дуже високий артеріальний тиск, до 185 піднявся верхній, і є зміни в серці, шуми. Який з нього терорист, от скажіть, він ледь ходить», – розповіла сестра Сервета Газієва Світлана Аблямітова.

Як уточнюється, засідання перенесли на 17 червня.

Раніше керівник апарату російського Уповноваженого з прав людини в Ростовській області, Володимир Некрасов, надіслав звернення з приводу погіршення стану здоров'я фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервета Газієва з вимогою провести медобстеження. Український омбудсман Людмила Денісова звернулася до уповноваженої з прав людини Росії Тетяни Москалькової з вимогою відновити права Газієва, надати йому відповідну медичну допомогу і змінити запобіжний захід у зв'язку з його станом здоров'я.

Раніше в Ростові-на-Дону (Росія) відклав засідання у справі другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у зв'язку зі станом здоров'я літнього фігуранта цієї справи Сервета Газієва, у якого стався напад під час транспортування до суду. Йому призначили постільний режим.

До цього Сервет Газієву ставало зле на засіданні в Ростові-на-Дону 13 травня. Тоді фельдшер «швидкої допомоги» зробив йому кілька уколів знеболювального, але Газієв продовжував відчувати нездужання до кінця судового процесу. 30 березня Газієву також екстрено викликали «швидку допомогу» до суду через біль у шлунку.

Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.

27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG