Підконтрольна Росії влада Криму готується провести заходи щодо підготовки позову до України за перекриття Північно-Кримського каналу і «водну блокаду» півострова наступного тижня, його сума складе до 10-20 трлн рублів.
Про це заявив на громадських слуханнях у Громадській палаті Росії 15 березня перший заступник голови підконтрольного Кремлю парламенту Криму Юхим Фікс.
«Буквально наступного тижня будемо проводити заходи, пов'язані з підготовкою позову щодо водної блокади, яку здійснювала Україна. Зараз рахуємо збитки – це десь, на наш погляд, між 10-20 трлн рублів, повинні вийти на цю цифру», – цитує Фікса ТАСС.
Раніше повідомлялося, що підконтрольна Кремлю влада Криму готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Про це, зокрема, заявив голова російського парламенту Криму Володимир Константинов. За його словами, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов повідомив в ефірі Радіо Крим.Реалії, що його робоча група готує нові скарги в ООН проти України через «водну блокаду».
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що влада поки не планує будувати ще одну дамбу на Північно-Кримському каналі в рамках програми «Велике будівництво».
17 лютого постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич відвідав Управління Північно-Кримського каналу в місті Таврійськ і провів зустріч з начальником управління Сергієм Шевченком. Під час зустрічі обговорили необхідність зміцнення дамби, яка не пускає воду на півострів.
Після цього влада в Криму заявила, що півострів отримає «стійке водопостачання» без участі влади України, а Константинов доручив вивчити ситуацію щодо стану Північно-Кримського каналу.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.