Захист довкілля в окупованому Криму стане одним із важливих питань, що обговорюватимуть у рамках саміту «Кримська платформа». Про це на онлайн-презентації дослідження «Довкілля в Криму: зміни та втрати за час окупації» повідомив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
«Ми переконані, що питання екології стане важливою частиною порядку денного в рамках діяльності« Кримської платформи». «Кримська платформа» засновується як майданчик, на якому обговорюватимуть різноманітні важливі питання щодо Криму. Зокрема, звичайно, і питання екології теж», – сказав Кориневич.
Серед факторів, що найбільше впливають на екологію півострова, Кориневич назвав діяльність кримського заводу «Титан», а також інших об’єктів хімічної промисловості, інтенсивний забір підземних вод, знищення об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі під час видобутку корисних копалин, а також забруднення акваторії Чорного моря, реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів.
20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», тільки якщо на цьому майданчику обговорюватимуть лише проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення, – які виникли внаслідок окупації.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
