Голова постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Марія Мезенцева (фракція «Слуга народу») впевнена в тому, що «Кримська платформа» запрацює в рамках ПАРЄ. За її словами, турецькі колеги вже підтримали цю ініціативу України. Про це вона сказав в інтерв'ю LB.ua.
«На базі «Кримської платформи» ми ставитимемо в асамблеї питання прав людини в Криму, політичних бранців, переслідувань за політичними, релігійними або етнічними ознаками тощо», – сказала народний депутат.
Мезенцева також висловила надію, що доповідь ПАРЄ про ситуацію в Криму буде заявлена вже в цьому році.
«Пані Сунна з Ісландії збирає матеріали для цієї доповіді. Ми сподіваємося, що цей документ побачить світ у 2021 році. Однак це не точно, адже її доступ до окупованої території обмежений. Крім того, вона не може туди зараз поїхати й через низку особистих причин, які я не можу озвучувати», – додала депутат.
Марія Мезенцева анонсувала створення неформальної «Кримської платформи» на майданчику ПАРЄ наприкінці січня 2021 року.
Торік міністр закордонних справ Турецької Республіки Мевлют Чавушоглу підтвердив, що Анкара продовжує не визнавати російську анексію Криму і висловив підтримку українській ініціативі з деокупації Криму.
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
