У МЗС Росії відреагували на спогади президента України Володимира Зеленського про Крим, а також його слова про те, що півострів «ніколи не буде російською територією». Через своє представництво в Криму російське зовнішньополітичне відомство вказало на умову, за якої, можливо, він зможе відвідати Крим.
«Ми раді, що Радянський Крим залишив незабутнє враження на Зеленського. Можливо, коли-небудь ми будемо готові прийняти його в російському Криму, щоб нагадати смак піщаного рапана, але тільки після того, як він покається перед народом «Криму і Донбасу» в своїх злочинах», – йдеться у Twitter-повідомленні представництва МЗС Росії.
Реакції Володимира Зеленського або Офісу президента України на це поки не було.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу «Дім» заявив, що деокупація Криму є «лише питанням часу».
«Крим ніколи не буде російською територією. Не можна голову прошити (кримським – КР) татарам і сказати «вас тут не було», «депортацію вигадали». Це неможливо. Та хоч перепишіть історію, хоч міста переназвіть. Всі вони повернуться до себе додому. Це лише питання часу», – сказав Зеленський.
На ці слова пізніше відреагував підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов, а спікер російської Держдуми В'ячеслав Володін дорікнув Зеленському у «водній блокаді» Криму.
У Кремлі неодноразово заявляли, що питання територіальної приналежності Криму, який Росія анексувала в 2014 році, закрите для обговорень. У 2014 році ЄС і США запровадили проти Росії санкції за анексію Криму.
28 липня 2021 року голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав твердження Кремля «невірним». За його словами, кримське питання буде на міжнародному порядку доти, поки півострів не повернеться під контроль України. Цьому, зазначив Кулеба, багато в чому сприятиме «Кримська платформа».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
