Прокуратура АРК та Севастополя повідомила про зміну винесеного раніше повідомлення про підозру судді з Джанкоя.
Крім державної зради (частина 1, стаття 111 Кримінального кодексу України) цього суддю підозрюють у переслідуванні кримськотатарських активістів, які у травні 2014 року зустрічали на адмінкордоні Криму з материковою частиною України національного лідера кримських татар Мустафу Джемілєва.
Як сказано в повідомленні прокуратури, слідством встановлено, що підозрюваний громадянин України у 2014 році зламав присягу на вірність народу України, перейшовши на службу Росії та очоливши Джанкойський районний суд.
«Суддя» виніс постанови про визнання п’яти кримськотатарських активістів винними у, нібито, порушенні встановленого порядку організації чи проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи чи пікетування (ч. 5 ст. 20.2 КпАП РФ)», – сказано в повідомленні.
У відомстві нагадали, що тоді, зустрічаючи Джемілєва, кримчани перекрили дорогу на кількох ділянках трас Сімферополь-Севастополь, Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, Сімферополь-Феодосія-Керч та інші.
Зазначається, що судді загрожує до 15 років позбавлення волі. Ім'я та прізвище підозрюваного не вказано, його коментарі відсутні.
«Прокуратура автономії продовжує системну роботу щодо встановлення суддів, які зрадили присязі на вірність українському народу та причасні до переслідування активістів за участь у подіях 3 травня 2014 року. Загалом, до суду скеровано 15 обвинувальних актів, тобто 75% від усієї кількості «суддів», причетних до вказаної справи», – сказано в повідомленні.
У серпні повідомлялося про аналогічну підозру судді з Бахчисарайського району.
3 травня 2014 року національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв спробував «прорватися» до анексованого Росією Криму після заборони ФСБ в'їжджати на територію півострова.
Тоді до адмінкордону Криму з материковою Україною зустрічати Джемілєва вирушили тисячі кримських татар з усього півострова, тримаючи в руках національні та українські прапори. Вони прорвалися через «живий щит» російського спецназу, щоб побачити свого лідера. Але, незважаючи на це, Джемілєву так і не вдалося потрапити до Криму. Російські силовики стягнули до адмінкордону бронетехніку, заблокувавши проїзд, стріляли у повітря. Мустафа Джемілєв змушений був повернутися до Києва.
Учасників подій 3 травня почала переслідувати російська влада в Криму. П'ятьох кримськотатарських активістів звинуватили у нападі та застосуванні сили до бійців колишнього українського спецпідрозділу «Беркут» під час подій на адміністративному кордоні.
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.
Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського національного руху, дисидент, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 до 2013 року). Був репресований, 15 років відбував термін у радянських таборах і в'язницях. 303 дні голодував в Омській тюрмі. На підтримку Джемілєва виступав російський академік, дисидент Андрій Сахаров, який написав лист генеральному секретареві ООН.
Мустафа Джемілєв зміг повернутися до Криму в 1991 році. Є народним депутатом III-IX скликань Верховної Ради України.
Джемілєв – почесний доктор права Сельджуцького університету (Туреччина), лауреат міжнародної премії ім. Орлика «За демократизацію українського суспільства». Нагороджений медаллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
У 2014 році виступив проти російської анексії Криму. Росія порушила проти нього кілька кримінальних справ. У 2016 році Джемілєв був номінований на премію Сахарова.
