Депутат Верховної Ради, член делегації України в ПАРЄ Рустем Умєров повідомив, що в українському парламенті в рамках пакету «Кримської платформи» готують закон про політв'язнів. Про це він сказав у коментарі Крим.Реалії.
«Нещодавно був такий випадок, де до нашого журналіста, вашого колеги (фрілансера Крим.Реалії, Владислава Єсипенка – КР), не були допущені адвокати. Він зізнався на суді, що його катували. На жаль, це питання для нас дуже болюче, до нас звертаються родичі (політв'язнів – КР), і ми хочемо провести закон про політв'язнів. Його вже допрацьовує представництво президента в АРК і Севастополі, і разом з ними ми будемо пропонувати залу їх ухвалити. Це один із законів пакету «Кримської платформи», який ми хочемо провести до саміту», – розповів Умєров.
Депутат зазначив, що в разі ухвалення цей закон буде допомагати політв'язням в їх реінтеграції, а також з його допомогою виділятиметься фінансова допомога.
Нагадаємо, 13 липня Рустем Умєров виступив з трибуни сесійної зали із закликом до звільнення фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка і всіх українських політв'язнів у Криму та Росії.
На центральній площі Києва 6 липня відбулася акція на підтримку Владислава Єсипенка, якому російський суд у Криму продовжив арешт до 18 грудня.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай закликав негайно звільнити Єсипенка.
Раніше Катерина Єсипенко повідомляла, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 КК Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
За даними правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму тільки за ст. 223-1. КК Росії (незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, переробка або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі.
У День свободи преси Катерина Єсипенко заявила, що її чоловіка змусили дати свідчення під тортурами.
20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», тільки якщо на цьому майданчику обговорюватимуть лише проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення, – що виникли внаслідок окупації.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
