Доступність посилання

ТОП новини

Літак для збільшення опадів налітав у Криму на 11,4 млн рублів – СМИ


Літак Як-42Д, ілюстративний фото

Держкомводгосп російського уряду Криму і Центральна аерологічна обсерваторія (структура Росгідромету) розірвали контракт на виконання експериментальних робіт за викликом опадів на Кримському півострові. Замовник перерахував виконавцю порядку 11,4 млн з приблизно 25,5 млн рублів, які були передбачені договором, повідомляє агентство «Интерфакс» із посиланням на сайт держзакупівель.

Зазначається, що за контрактом, терміном закінчення якого значилося 15 грудня 2020 року, загальний наліт літака-метеолабораторії мав скласти в Криму не менше ніж 25 льотних годин.

Як повідомили видання у відповідь на інформзапит у Держкомводогоспі Криму, підписаний у вересні контракт розірваний за згодою сторін у першій декаді грудня.

За інформацією відомства, літак Як-42Д літав над Сімферопольським і Білогірським районами півострова протягом декількох днів, потім більше двох місяців необхідної для роботи спецборту погоди в регіоні не було.

«Необхідні погодні умови склалися з 29 вересня до 2 жовтня. У цей період виконавцем було здійснено вильоти та проведені відповідні роботи. (...) У жовтні, листопаді і на початку грудня сприятливі погодні умови для виконання робіт з активного впливу (на хмари – ред.) не виникали», – пояснили у Держкомводогоспі Криму.

Конкурс на експериментальні авіароботи зі штучного виклику опадів підконтрольна Кремлю влада півострова оголосила 4 серпня.

Центральна аерологічна обсерваторія зі структури Росгідрометцентру, яка була єдиною, хто подав заявку на участь у тендері, уклала контракт на проведення експерименту за викликом опадів для Криму.

Літак Ан-26Б «Циклон» мав викликати опади над Сімферопольським, Білогірським і Бахчисарайським районами.

Завідувачка кафедри геоекології Таврійської академії Кримського федерального університету Тетяна Бобра зазначала, що штучний виклик опадів у Криму не вирішить проблему нестачі води на півострові.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

XS
SM
MD
LG