До будівлі Ради міністрів Криму в Сімферополі 9 листопада зранку підігнали автозак і кілька тонованих мікроавтобусів. Навколо будівлі стоять співробітники поліції, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Минулого тижня голова підконтрольного Росії Державного комітету у справах міжнаціональних відносин Криму Альберт Кангієв у розмові з кримськотатарськими активістами, які вимагали під будівлею Радміну вибачень від російського глави Криму Сергія Аксенова, наполягав на проведенні зустрічі з ним у понеділок, 9 листопада, в закритому форматі з декількома делегатами від кримських татар.
Кримськотатарські активісти і родичі ув'язнених, які 6 листопада масово прийшли під будівлю Радміну, наполягали на проведенні відкритої зустрічі, а саме, щоб Аксенов вийшов до них і публічно прокоментував заяву на своїй сторінці у Facebook. Кангієв такий формат зустрічі виключив. Кримські татари зі свого боку відкинули пропозицію Кангієва.
Мова йде про публікацію глави Криму у Facebook, де він повідомив, що напередодні винесення вироку в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону російські правоохоронці зупинили на Керченському мосту групу громадян, які хотіли «підтримати» фігурантів справи. Далі він зазначив, що «сам факт приналежності до «Хізб-ут-Тахрір» є порушенням російського законодавства, так само, як і підтримка тероризму».
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 3 листопада виніс вирок у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір». Так, Рустему Емірусеїнову дали 17 років з відбуванням перших двох років у в'язниці, решту – на суворому режимі. Арсену Абхаїтову – 13 років з відбуванням перших двох років у в'язниці. Ескендер Абдулганієву – 12 років, також з відбуванням у в'язниці перших двох років.
Ніч на Керченському мосту: кримчани не змогли підтримати фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» (фотогалерея)
Влітку цього року ветерани кримськотатарського національного руху також приходили до будівлі Радміну Криму і вимагали від Аксенова вибачень. Вони стверджували, що глава Криму звинуватив кримськотатарський народ у тероризмі. Мова йде про публікацію Аксенова у Facebook. Там він прокоментував затримання мусульман у новій «справі Хізб ут-Тахрір». Дії ФСБ він назвав «боротьбою з тероризмом і екстремізмом». Сергій Аксенов так і не вийшов до кримських татар.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.