Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомляє, що фігуранту алуштинської«справи Хізб ут-Тахрір» Ленуру Халілову забороняють спілкуватися рідною кримськотатарською мовою в російському суді.
«До мене звернувся адвокат українського політв’язня, кримського татарина Ленура Халілова, якого наразі судить Південний військовий окружний суд, що в Ростові-на-Дону за нібито «участь у терористичній організації «Хізб ут-Тахрір», яку окупаційна влада вважає такою. Зокрема, головуючий суддя вкотре забороняв Ленуру Халілову звертатися, спілкуватися і висловлювати свою правову позицію, надавати свідчення й покази рідною кримськотатарською мовою за допомогою перекладача», – написала Денісова на сторінці у Facebook.
За словами Денісової, суд на запит адвоката надати Халілову перекладача відповів відмовою, розцінивши прохання захисту як «відмову від висловлювань на свій захист».
«Згідно з чинним російським законодавством, а саме пунктом 6 частини 4 статті 47 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації, обвинувачені мають право надавати покази та висловлюватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють», – уточнила омбудсман.
Денісова стверджує, що відмова в наданні перекладача українським і кримськотатарським обвинуваченим у російських судах «є системним і масовим, а така практика суперечить статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини й основних свобод».
У зв'язку з цим, український омбудсман заявила, що звертається до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової, а також до Вищої кваліфікаційної колегії суддів, генерального прокурору і до голови Південного військового окружного суду Росії з вимогою «відновити законні права Халілова та забезпечити дотримання процесуальних прав інших утримуваних владою громадян України».
Денісова регулярно публічно звертається з подібними вимогами до російської влади, однак найчастіше реакція на ці вимоги відсутня.
У березні повідомлялося, що суд в Росії вилучив із засідання фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» за використання кримськотатарської мови.
Нагадаємо, після ранкових обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримано 8 осіб: Руслана Нагаєва, Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Ленура Халілова, Різу Омерова, Енвера Омерова, Айдера Джеппарова та Ескендера Сулейманова.
ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи відбулись у рамках кримінальної справи за ст. 205.5 Кримінального кодексу Росії (організація або участь у діяльності терористичної організації).
23 вересня 2020 року правозахисний центр «Меморіал» визнав фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ельдара Кантимірова, Руслана Месутова, Руслана Нагаєва і Ленура Халілова політичними в'язнями і вимагав їх негайного звільнення.
Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків у Криму.
МЗС України висловило протест у зв'язку з арештами в Криму, а також закликала посилити політичний, економічний і санкційний тиск на Росію.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
