Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч із послами країн «Великої двадцятки» (G20), на якій розповів про проведення в Україні напередодні 30-річчя незалежності установчого саміту «Кримської платформи».
Про це повідомляє пресслужба Офісу президента України.
«Він (Єрмак – ред.) Висловив надію на присутність на цьому важливому заході великої кількості партнерів і друзів України», – йдеться в повідомленні.
За даними пресслужби, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква додав, що «Кримська платформа,» до участі в якій запрошені лідери країн G20, є, перш за все, інструментом для повернення питання Криму в міжнародний порядок денний.
«Президент Володимир Зеленський хоче говорити про конкретні інструменти з деокупації Криму, захисту прав людей,які живуть на півострові. Україна хоче представити робочий інструмент, і ми дуже активно працюємо над розробкою цього інструмента цілодобово», – цитує Жовкву пресслужба.
Радник з інформаційної політики української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання на окупованій частині Донбасу Олексій Арестович стверджував, що майже 40 країн з усього світу погодилися взяти участь в установчому саміті «Кримської платформи» 23 серпня 2021 року.
Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт з «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року. У МЗС України назвали п'ять головних напрямків діяльності «Кримської платформи».
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
