У Загребі стартувала дискусійна програма першого парламентського саміту «Кримської платформи».
Як зазначають організатори, мета заходу – «висвітлення важливих питань, що стосуються окупованого Кримського півострова, а саме: перспективи притягнення Росії та російських посадових осіб до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в окупованому Криму, питання про майбутню реінтеграцію Криму після деокупації, хорватський досвід реінтеграції територій та можливість його застосування в українських реаліях у майбутньому».
«Участь в обговоренні цих складних тем візьмуть українські чиновники та експерти, а також представники хорватського громадянського суспільства і колишні урядовці з відповідним досвідом», – йдеться у повідомленні.
Пленарна сесія парламентського саміту «Кримської платформи» стартує завтра, 25 жовтня.
Другий саміт «Кримської платформи» відбувся 23 серпня 2022 року в онлайн режимі за участі представників 59 країн і міжнародних організацій.
Перший установчий саміт «Кримської платформи» відбувся торік 23 серпня. У ньому взяли участь 47 іноземних держав і міжнародних організацій.
«Кримська платформа» – це ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь на зростання загроз безпеці, посилення міжнародного тиску на РФ, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв російського режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
