У парламенті Латвії з’явилася група підтримки української «Кримської платформи» – про це повідомила спікерка латвійського сейму Інара Мурнієце на спільному брифінгу з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим 17 травня.
Мурнієце нагадала, що минулого тижня голова комітету із закордонних справ Ріхард Колс відвідав Україну, і створення групи відбулося за підсумками цього візиту.
«Минулого тижня ми заснували групу підтримки Кримської платформи в нашому парламенті. Це ще одна хороша новина і ще один спосіб співпраці між двома парламентами», – сказала Мурнієце.
Вона зазначила, що Рига стежить за безпековою ситуацією в Україні та «засуджує провокаційні дії Росії, спрямовані на дестабілізацію ситуації на сході України та в регіоні Чорного моря».
Мурнієце планує відвідати прифронтову Авдіївку, а також взяти участь у вшануванні пам’яті жертв депортації кримських татар 18 травня.
«Я з нетерпінням чекаю на зустріч із представниками кримських татар завтра, щоб відзначити роковини депортації кримських татар і обговорити поточну ситуацією щодо дотримання прав людини в Криму», – сказала вона.
Спікерка зазначила, що Латвія визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом.
Разумков, своєю чергою, подякував Мурнієце за її позицію щодо підтримки кримських татар.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-ї річниці незалежності України.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
