Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час виступу на першому саміті «Кримської платформи» 23 серпня зазначив, що збитки країни від російської анексії Криму налічують понад сто мільярдів доларів.
«Окупація Криму – це не внутрішня проблема України. Це проблема світового масштабу, що руйнує систему міжнародної безпеки. Україна зазнала величезних економічних збитків від окупації Криму. Загальні потенційні збитки оцінюються сьогодні експертами в розмірі понад ста мільярдів доларів – це втрачені природні ресурси, втрачені активи держави, втрачена промисловість і втрати людей, які страждають від окупації Росії», – зазначив Шмигаль.
Президент України Володимир Зеленський під час свого виступу вказав на те, що «Росія втричі збільшила свою військову присутність у Криму, порушивши регіональну безпеку в Чорноморському регіоні».
23 серпня у Києві розпочався перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустить міжнародний формат з питання деокупації Криму.
Крим.Реалії спільно з Радіо Свобода ведуть трансляцію з місця проведення заходу.
Економіка України втратила близько 135 мільярдів доларів у результаті анексії Криму Росією, – такі дані на презентації в Києві озвучили автори дослідження, проведеного на замовлення Постійного представництва Президента України в Автономній Республіці Крим і Севастополі.
Ще в грудні 2019 року міністр економіки України Тимофій Милованов оприлюднив статистику з втрат української економіки від агресії Росії з оцінкою вартості об'єктів нерухомого держмайна на непідконтрольних територіях Донбасу і Криму. За його підрахунками, прямий збиток тільки в 2014-2015 роках склав 15-20% ВВП України, а загальні втрати – від 50 до 150 млрд доларів. Тим часом у російському парламенті Криму відкинули українські претензії та переадресували їх офіційному Києву. Раніше російська влада створила комісію з оцінки збитків, навпаки, від перебування Криму в складі України.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
