Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що використовуватиме засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Стокгольмі для донесення інформації «про загрози безпеці агресії Росії», а також для просування «Кримської платформи».
Про це він сказав на щотижневому онлайн-брифінгу 25 листопада, повідомляє пресслужба українського відомства.
За його інформацією, 2-3 грудня українська делегація під його керівництвом візьме участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Стокгольмі, де 57 держав-учасниць ОБСЄ підіб'ють підсумки діяльності у 2021 році та обговорять подальшу взаємодію.
«Ми використовуємо це засідання для донесення правдивої інформації про загрози безпеці, які несе озброєна агресія, а також про масові порушення прав людини та основних свобод на тимчасово окупованих Росією територіях України. Ми далі консолідуватимемо тиск на Росію, щоб змусити її припинити агресію і відновити повагу до принципів і зобов'язань ОБСЄ», – сказав Кулеба.
Міністр додав, що у Стокгольмі проведе окремий захід з іншими главами дипломатії щодо ситуації в Криму та майбутніх кроків у рамках «Кримської платформи».
Раніше повідомлялося, що Міністерство закордонних справ України та експертна мережа «Кримської платформи» підписали меморандум про співпрацю для проведення заходів, конференцій, семінарів і круглих столів, підтримки дослідницьких проєктів незалежних аналітичних центрів та подальшого розвитку «Кримської платформи».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
