Доступність посилання

ТОП новини

Уряд затвердить план заходів із деокупації Криму, МЗС відповідає за міжнародну частину – Кулеба


Голова МЗС Дмитро Кулеба

Кабінет міністрів розробить детальний план із втілення стратегії деокупації Криму, яку затвердила Рада національної безпеки і оборони. Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 16 березня на спільній пресконференції зі словенським колегою Анже Логаром, інформує Радіо Свобода.

Кулеба назвав схвалення цієї стратегії «величезним кроком уперед»

«З 2014 року в Україні не було жодного документа, який би комплексно зводив всі кроки й підходи, необхідні для деокупації Криму. На виконання стратегії уряд затвердить детальний план заходів про те, що конкретно буде робитися. Цей план заходів складатиметься з двох блоків. Перший – це внутрішня політика, другий – це те, що треба зробити в зовнішній політиці. І за міжнародний аспект буде відповідати Міністерство закордонних справ», – розповів він.

Голова МЗС додав, що ключовою частиною цієї роботи є запуск Кримської платформи.

«Я вважаю, що сім років після початку незаконної окупації Криму Російською Федерацією, після всіх тих системних порушень прав людини, які вчинила Росія на окупованих територіях, це не лише політично і юридично, але й морально правильно – підтримати Кримську платформу. І та нервова, а місцями навіть істерична реакція на Кримську платформу, яку ми чуємо з Росії, підтверджує, що ми на правильному шляху», – зазначив Кулеба.

11 березня секретар РНБО Олексій Данілов заявив про розробку «першого фундаментального документа з часів окупації Кримського півострова Російською Федерацією, що дає чіткі вказівки про те, яким способом ми будемо рухатися по питанню деокупації Криму».

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG