Україна запропонувала Кувейту взяти участь у роботі «Кримської платформи». Про це повідомили у МЗС України.
14 березня посол України в Кувейті Олександр Балануца зустрівся із заступником Міністра закордонних справ Кувейту з питань протоколу Д. Аль-Аджраном.
«Під час зустрічі сторони обговорили шляхи активізації двостороннього співробітництва в різних сферах, зокрема питання можливої участі кувейтської сторони в діяльності «Кримської платформи», – мовиться у повідомленні.
За заявою заступника голови Офісу президента Ігоря Жовкви, саміт української «Кримської платформи» має відбутися 23 серпня 2021 року.
Раніше перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар заявляла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.
У МЗС Росії заявляли, що російська сторона готова взяти участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення. Підконтрольний Росії глава окупованого Криму Сергій Аксенов заявляв, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
