Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову заявив, що анексований Крим залишиться у складі Росії. При цьому він переконаний, що українська влада «вже давно це зрозуміла і прийняла».
Про це він сказав на зустрічі з представниками національно-культурних об'єднань.
«Крим – справа вирішена, ми на цей рахунок вже давним-давно всім усе пояснили, і всі зрозуміли, включаючи, я переконаний, самих українських керівників», – цитує Лаврова «РИА Новости Крым».
Ці висловлювання Лавров озвучив у контексті майбутніх виборів до Держдуми й обурень Києва щодо залучення до голосування жителів Криму і Донбасу.
«Я знаю, що багато провокацій здійснюються через Україну зараз. Мені вже стало відомо, що вони (київська влада – КР) віялом розіслали по всіх країнах вимогу, щоб посли сходили до урядовців і наполягали на тому, щоб не відправляли спостерігачів на наші вибори», – сказав Лавров.
Він також додав, що жителі Донбасу з російськими паспортами «мають право голосувати де б вони не жили».
Влада України поки не реагувала на ці висловлювання Лаврова.
У Кремлі неодноразово заявляли, що питання територіальної приналежності Криму, який Росія анексувала в 2014 році, закрите для обговорень. У 2014 році ЄС і США запровадили проти Росії санкції за анексію Криму.
У липні прессекретар російського президента Дмитро Пєсков сказав, що Крим ніколи «не буде темою для угод».
Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявляв, що «Україна виведе Росію з Криму», а допоможе в цьому міжнароднаий майданчик з деокупації півострова – «Кримська платформа».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
