Доступність посилання

ТОП новини

«Ми пам’ятаємо»: у Львові вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу


На площі Ринок перед міською Ратушею підняли прапор кримських татар і хвилиною мовчання вшанували жертв сталінської депортації

Сьогодні у Львові вшановують пам’ять кримських татар – жертв примусової депортації з історичної батьківщини, Кримського півострова, що розпочалася в травні 1944 року, повідомляє Радіо Свобода.

На площі Ринок перед міською Ратушею підняли прапор кримських татар і хвилиною мовчання вшанували жертв сталінської депортації.

«Ми пам’ятаємо і не забули. Нам не дають забути, бо геноцид триває, а це арешти, вбивства, репресії. Боротьба триває в нових формах, але ми не заспокоїмося, поки не буде встановлена справедливість щодо кримськотатарського народу. Нам дуже важлива підтримка, тому кримськотатарський народ зараз не один зі своїм горем і проблемами, поруч є український народ. У різних містах люди вийшли на акції. У Криму кримські татари отримали від російської окупаційної влади листи-попередження із забороною виходити сьогодні на акції і нагадати громадянам, що було 77 років тому», – каже в коментарі Радіо Свобода Ернест Абкелямов, голова культурного кримськотатарського центру у Львові.

У центрі Львова відкрили вуличну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». На банерах представлені фотографії історичних для кримських татар місць, розповідається про традиції, побут, про політичних, культурних і наукових діячів-кримських татар ХІХ–ХХІ століть, зокрема про Номана Челебіджихана, першого голову Директорії та директора юстиції проголошеної у 1917 році Кримської Народної республіки. Челебіджихан був розстріляний у 1918 році більшовиками, які захопили Крим. Львів’яни і гості міста можуть дізнатися історії інших відомих кримських татар – Велі Ібраїмова, Сулеймана Сулькевича, Джафера Сейдамета, сучасних політичних і громадських діячів.

У музеї «Територія Терору» в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу покажуть документальний фільм «Свідки геноциду 1944-го року», автором якого є Кримськотатарський ресурсний центр.

Сьогодні у Львові живе близько 1200 кримських татар, які вимушені були покинути півострів у 2014 році. Серед них і Сусанна Зейнідінова.

«Кожного року я згадую дуже емоційно та болісно в цей день трагедію моєї родини. Після 18 травня 1944 року, на думку тодішньої влади, з Арабатської стрілки були виселені всі кримські татари. Насправді на косі Арабатської стрілки залишились кілька сімей кримських татар, але через два місяці владі повідомили про їхнє перебування, і тоді відомством держбезпеки СРСР було ухвалене рішення повантажити ці сім’ї на баржу і втопити в Азовському морі», – каже кримська татарка Сусанна Зейнідінова.

У травні 1944 року тоталітарний режим Йосипа Сталіна організував і здійснив силами НКВС спецоперацію з примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Людей заганяли в товарні вагони та везли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Кримських татар тоді оголосили «зрадниками» і звинуватили у «пособництві ворогу» під час Другої світової війни.

Справжньою причиною примусової депортації, на думку більшості істориків, було те, що СРСР хотів захопити частину території Туреччини і отримати контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому сталінська влада «зачищала» Крим від кримських татар і Кавказ від тюрків і калмиків як «ненадійного елемента».

НКВС звітували Сталіну про виселення 183 155 людей. Переважно це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни в лавах Червоної армії. Кримські татари називають іншу цифру – 423 100 примусово депортованих жертв сталінського режиму.

18 травня виповнюється 77 років від часу депортації радянським режимом кримських татар з Криму. В цей день в Україні і світі згадують жертв геноциду кримськотатарського народу.

До цієї річниці столиця канадської провінції Нью-Брансвік – Фредеріктон напередодні підняла кримськотатарський прапор.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що українська влада докладає зусиль для повернення Кримського півострова під свій контроль.

Пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу також вшанували в посольстві України в Туреччині, приспустивши кримськотатарський прапор із жалобною стрічкою, про що повідомив посол України в Туреччині Андрій Сибіга. У МЗС Туреччини заявили, що продовжать підтримувати кримських татар і «намагатися усувати їхні утиски після анексії Криму».

У «Кримському домі» у Києві пройде відкриття інсталяції «Світанок», приуроченої до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу.

Меджліс кримськотатарського народу закликав не проводити 18 травня розважальні заходи. А «Кримськотатарський Ресурсний Центр» ініціював інформаційну кампанію під назвою «Ні геноциду!» до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу.

У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим і Севастополі закликали вчителів і викладачів молодіжних центрів провести 18 травня заняття, присвячені Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

XS
SM
MD
LG