Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв у своїй статті, опублікованій у російській газеті «Коммерсант», розкритикував керівництво України, в тому числі за створення «Кримської платформи».
Як пише у своїй статті Медведєв, на чолі України «стоять неосвічені й необов'язкові люди» і «переговори з ними абсолютно безглузді».
У такій ситуації, зазначає Медведєв, виникає питання, що робити?
«А нічого. Дочекатися появи на Україні адекватного керівництва, націленого не на тотальну конфронтацію з Росією на межі війни, не на організацію дебільних «Кримських платформ», створених для задурення населення країни і підкачування своїх м'язів перед виборами, а на вибудовування рівноправних і взаємовигідних відносин із Росією», – вважає Медведєв.
Реакції української сторони на такі висловлювання російського політика поки не було.
Минулого тижня глава МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв'ю телеканалу ТСН сказав, що створення «Кримської платформи» «сильно вдарило» особисто по російському президентові Володимиру Путіну.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь у «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Водночас спікер української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович минулого тижня висловив думку, що Крим може бути «деокупований за п'ять хвилин», а конфлікт на Донбасі можна «зупинити одним телефонним дзвінком».
У Кремлі неодноразово заявляли, що питання територіальної приналежності Криму, який Росія анексувала в 2014 році, закрите для обговорень. У 2014 році ЄС тп США запровадили проти Росії санкції за анексію Криму.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
