Президент Молдови Мая Санду відреагувала на критику, в тому числі експрезидента країни Ігоря Додона через її участь у саміті «Кримської платформи».
«Неправда, що моя участь у «Кримській платформі» мала негативний вплив на енергетичну кризу. Я взяла участь у засіданні «Кримської платформи», оскільки офіційна позиція нашої країни – повага до територіальної цілісності України. Також Україна поважає територіальну цілісність нашої країни. У тій чи іншій формі ми продовжуватимемо виступати за територіальну цілісність України», – сказала вона на пресконференції.
На уточнююче запитання журналіста про те, чи вона поїде ще на «Кримську платформу», Санду відповіла: «Так, я продовжу участь у цій платформі».
Колишній президент Молдови Ігор Додон розкритикував нинішню владу його країни через підтримку «Кримської платформи», що, на його думку, не сприяє налагодженню нормальних відносин із Росією.
«Люди, які прийшли до влади в Молдові минулого і нинішнього року, продовжують отруювати відносини з Росією, зокрема беручи участь у таких сумнівних і відверто провокаційних заходах, як «Кримська платформа», – написав Додон у фейсбуці.
Раніше очільниця російської Ради Федерації Валентина Матвієнко під час зустрічі зі спікером парламенту Молдови Ігорем Гросу 21 жовтня сказала, що Росія «врахує» участь президента Молдови Маї Санду в саміті «Кримської платформи» при вибудовуванні відносин між двома країнами.
Президент Молдови Мая Санду прокоментувала докори російської сторони. Санду пояснила, що у такий спосіб Молдова підтвердила підтримку України у питанні територіальної цілісності країни.
«Моя присутність на «Кримській платформі» – це додаткове підтвердження прихильності Республіки Молдова до принципу територіальної цілісності, незалежності держави Україна. Наша позиція тут не змінилася: ми поважаємо територіальну цілісність України, і це взаємно», – наголосила Санду.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
