Доступність посилання

ТОП новини

Німеччина погодилася стати співлідером «Кримської платформи» на одному з її напрямів – Кулеба


За словами Дмитр Кулеби, під час зустрічі з Анналеною Бербок вони обговорили, поміж іншого, російську агресію та шляхи її дипломатичного врегулювання

Німеччина погодилася очолити один із напрямків «Кримської платформи», заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Про це він розповів 17 січня на спільній пресконференції з главою МЗС Німеччини Анналеною Бербок під час її візиту до Києва.

За словами Кулеби, під час зустрічі вони обговорили, поміж іншого, російську агресію та шляхи її дипломатичного врегулювання.

«Наша спільна ціль – це ефективна робота нормандського формату, проведення саміту лідерів «нормандського формату». Україна разом із Німеччиною віддані дипломатичному врегулюванню цього конфлікту. Я вдячний новому уряду за дуже активну позицію і намагання повернути фактично Росію за стіл переговорів», – сказав він.

Міністр також нагадав, що раніше Київ пропонував окремим партнерам України очолити один із п’яти напрямків роботи «Кримської платформи».

«Сьогодні я з радістю дізнався, що Німеччина готова стати співлідером у Кримській платформі на напрямку політики невизнання. Це підтвердження лідерського підходу німецької дипломатії і я сподіваюся, що такою вона залишиться і в подальшому», – прокоментував Кулеба.

23 серпня 2021 року в Києві відбувся саміт «Кримської платформи», який офіційно запустив міжнародний формат з питання деокупацію Криму. 43 країни, які взяли у ньому участь, підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах. Учасники саміту заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG